Художнє своєрідність пєси Островського «Свої люди – поквитаємось!»

Комедія «Свої люди – поквитаємось!» – перший твір відомого російського драматурга Олександра Миколайовича Островського. П’єса принесла величезний успіх свого творця. Багато критики називали комедію Олександра Островського чимось капітальним і зразковим, визнавали її як найкращий внесок у вітчизняну літературу.

До художнього оформлення п’єси драматург підійшов з великим творчим інтересом. Конфлікт твору проходить через всю нитку сюжету. П’єса складається з чотирьох актів і обривається на кульмінаційному моменті. У комедії також присутній і внутрішній конфлікт між персонажами. Він виражається в прагненні обдурити оточуючих, думаючи, що близькі люди зможуть допомогти у важкій життєвій ситуації.

Характери героїв п’єси проявляються у їх мовленні, а також у тому, як вони описують один одного. Драматург не дарма вводить так багато другорядних персонажів. Саме вони допомагають Олександру Островському повністю розкрити характери головних персонажів комедії «Свої люди – поквитаємось!». Заголовком до п’єсі стає одна з реплік основного героя п’єси. Подхалюзин вимовляє цю фразу для того, щоб втертися в довіру до купця, що хоче обдурити людей, яким він має велику суму грошей. На жаль, купця чекає та ж доля, що і обдурених ним людей. Його зраджує «своя» людина, від якого він не очікував такого ставлення до себе. Конфлікт, який покладено в основу постановки, дійсно є комедійним конфліктом. Він не допомагає розвивати характери героїв, як трапляється в таких жанрах як драма чи трагедія.

Дія комедії Олександра Миколайовича Островського, безумовно, розвиває конфлікт у п’єсі. Але протікає він неквапливо. Автор не поспішаючи показує читачеві характери головних персонажів п’єси. У кожному акті свого твору Островський показує нові особливості характерів персонажів. Так, наприклад монолог Липочки в першому акті п’єси говорить багато про внутрішній стан героїні, про її переживання з приводу заміжжя та несправжньої освіченості.

Мовний лад комедії також цікавий з художньої точки зору. Купці в п’єсах Островського володіють не тільки специфічними жестами, але і річчю, яка показує їх внутрішнє життя, їх стан і справжні переживання. Читач і глядач може побачити те, що герої п’єси говорять тільки про те, що їх цікавить в момент мовлення. Вони не чують один одного.

Літературні критики того часу називали п’єсу Островського «Свої люди – поквитаємось!» зразком нового сучасного стилю в російської драматургії. Драматургові вдалося показати життя і характер купецького стану Росії. Таким чином, художнє своєрідність п’єси полягає не тільки в тому, як розвивається дія твору, але і в тому, як розкриваються характери головних персонажів комедії. Мова героїв також цікава. Вона наповнена безліччю контекстів, які дозволяють читачеві розглянути характери героїв ближче.