«Неробство – мати всіх вад» – мудре прислів’я, що містить в собі філософський зміст. Мати – це один з предків, значить і неробство батько всіх вад, а, значить, від неробства з’явилися всі інші пороки людини.
Дивишся на однокласників: Катька в музичній школі навчається, виступає на конкурсах. Ми їздимо до неї на концерти. Вона така красива сидить за фортепіано, тримає спину прямо, витонченими пальцями перебирає клавіші, які народжують новий звук. Зал вибухнув оваціями, а щоки юної піаністки загорілися, як багаття після збору врожаю. До чого ж гарно вона грає і як її всі люблять. Такі думки часто відвідували мене. І так народився в мені ще один порок – заздрість.
Чому ж я став заздрити їй? Якщо мене посадити за фортепіано, я не зможу так чарівно грати, але ж Катя йшла до цього кілька років, тренувалася і з учителем, і вдома. А я нероба, який заздрить чужому наполегливості та праці.
Крім заздрості, Катя викликає у мене почуття гніву: чому її всі люблять, їй пишаються і приводять в приклад, а мене ні?
Злість так і в’їдалася в мене з кожним її тріумфальним виступом. Заздрість, дуетом з гнівом, викликали ще більшу лінь. Катя цілими днями грає на музичному інструменті, а я і з хлопцями погуляв і в комп’ютер пограв, тільки результату від моєї ліні немає, а від старань Каті є.
В кінці навчального року їй вручили губернаторську стипендію: цілих п’ять тисяч рублів. «Навіщо вони їй?» – подумав я – «Я б собі нові ігри купив або жуйку, та, цілу коробку жуйки». З пожадливістю дивився я на її красивий, блискучий сертифікат, оформлений червоною рамкою. А Катя не відчувала радості, зовні вона була спокійна, зате всередині її маленький піаніст радів. А такий спокій, як відомо, ще більше дратує оточуючих її злих людей.
На моє щастя, людей ненавидевших Катю, було більшість, і ми вирішили його провчити, щоб вона вміла ділитися і не задавалася. Ми ігнорували її. В один день Катя не витримала загального гніту і розплакалася. Наше неробство призвело до ще одного пороку – жорстокості.
Адже недарма кажуть, що «Неробство – мати всіх вад», якщо б ми знайшли собі заняття для душі, то ніколи б навіть нічого поганого не подумали про успішну однокласниці, у нас просто не було б часу. Ми також стали б згуртованішою однією загальною темою, а не ненавистю до однієї людини. Потрібно прийняти рішення в один день: або я обираю для себе заняття – мета в житті, або так і буду «вічним неробою».
