Валерій Якович Брюсов – знаменитий російський діяч літератури і науки XIX – XX століття. Серед множин його талантів найбільш значним був поетичний. Стиль творів Брюсова відрізняється яскравою художньою індивідуальністю і відображає соціальну сутність автора.
Важливу роль Брюсов зіграв у становленні російського символізму. Це напрям у літературі він іменував поезією натяків. Символізм спочатку не була однорідною течією. Валерій Брюсов належав до «старшим символистам». Вони сприймали символізм виключно в якості літературної школи. Брюсов і його послідовники намагалися обмежити нове протягом рамками літератури і дотримувалися принципу «мистецтво заради мистецтва».
В основі творчого світогляду поета лежав індивідуалізм і суб’єктивізм. Брюсов вважав, що в будь-якому виді мистецтва в першу чергу важлива особистість творця, а форма твору другорядна.
Проблематику творів автора можна умовно розділити на дві сфери: історико-культурну та суспільно-громадянську. Брюсов аналізував проблеми його сучасності, жваво відгукувався на актуальні події.
На відміну від багатьох поетів срібного століття, восхвалявших красу села, велич природи, Брюсов зробив об’єктом своєї творчості місто. Таким чином ставши першим поетом-урбаністом того часу. У його творах образ міста багатоликий – він і гарний, і страшний. Поет милується «священним сутінком» вулиць, одночасно розуміючи, що саме там часто трапляються злочини. Образ міста невіддільний від сутності самого автора, для якого трагедії часто перетворювалися у фарс.
Брюсов багато чого очікував від XX століття. Йому здавалося, що це буде абсолютно нова епоха, і нові люди переосмислити помилки минулого. Тому так часто в своїх твору поет звертається до людей майбутнього.
Брюсов був людиною вольовим, твердим, саркастичним. Тим не менше, тема любові йому не була чужою. Але читач не знайде в його віршах про кохання ніжного трепету або легкості. Він сприймав любов, як трагедію або героїчний подвиг. Особисте життя Брюсова завжди була овіяна безліччю чуток. Його часто помічали в галасливих ресторанах, в компанії знаменитих дам.
У творах автора про революції відчувається високий життєствердний пафос. Він прославляє силу духу звичайної людини-трудівника, вірить, що революція змінить суспільство.
Вірші, написані в післяреволюційний період, об’єднані в збірки «У такі дні», «Дали», «Мить». У той час поет шукав нові літературні форми для передачі свого зміненого під впливом нової дійсності світогляду.
Крім оригінальної творчості Брюсов знаменитий професійними перекладами. Знання найбільш поширених мов світу дозволяло йому робити художні переклади кращих творів інших знаменитих авторів.
Брюсов вдало поєднував у собі дар художника і дух вченого. Його раціональний розум постійно шукав «ключі» до сокровенних таїн почуттів людей. Поета цікавили причини появи нових напрямків у мистецтві, їх розвиток. Будучи неординарною особистістю Брюсов вніс вагомий внесок у російську літературу. Він у числі тих, хто створював епоху «срібного століття» – епоху блискучої російської літератури, яка дивувала різноманітністю нових форм, глибиною ідей.
