Розповідь Паустовського «Телеграма» – трагічна історія, яка змушує читачів замислитися про те, які вони люди. Сім’я – це головна цінність, яку не можна проміняти на улюблену роботу або краще життя. Героїня оповідання по імені Настя поступає саме так, і потім переживає каяття. Її вина не в тому, що вона виїхала в пошуках кращого життя, а в тому, що проявила байдужість до матері. Вона не приїжджала і рідко їй писала. Настя виправдовувала себе тим, що зайнята роботою. Але чи все так насправді і чи могла Настя вчинити по-іншому? Щоб це зрозуміти, автор дає нам інший образ. Це образ молодої вчительки, з яким ми порівняємо образ головної героїні.
На перший погляд, ці дівчата дуже схожі. І Настя, і вчителька молоді, миловидні. У Насті русяве волосся і великі холодні очі. Художники прозвали її Сольвейг. Цей образ був у п’єсі Ібсена, і символізує вірність жінки чоловікові. Для художників Настя і правда була такою. Молода вчителька – сіроока, сором’язлива дівчина. Обидві їдуть в іншу місцевість, залишаючи вдома літніх матерів. Але чи однакові в них спонукання?
Настя нудьгувала в селі і тому поїхала в Ленінград. Тут вона працює секретарем у Спілці художників. Робота стає для неї всім. Автор не говорить навіть є у Насті своя сім’я. Але про матір вона намагається не думати. Настя боїться того, що якщо вона приїде додому, то її вмовлять там залишитися. Тому вона прикривається байдужістю і не пише матері. Але навряд чи насправді вона черства. Адже вона бачить навіть в образі Гоголя докір і глузування з-за непрочитаного листа. Їй ніхто прямо не говорить про те, що вона не права, вона сама підсвідомо це розуміє. Виходить, що Настя обманює саму себе і потім мучиться докорами совісті. Автор не засуджує дівчину прямо, швидше, він використовує її образ як науку для інших.
Те, що у Насті був інший вибір, підтверджує образ вчительки. Вона так само молода і теж їде з міста, але, на відміну від Насті, не обманює себе і не приховує своєї туги по матері. Порівнюючи ці два образи, стає зрозумілим, що молода вчителька – це приклад хорошої дочки, якою могла б бути і Настя.
Різниця між дівчатами і в тому, що головна героїня їде з села в галасливий місто, щоб жити не нудно, а молода вчителька приїжджає в глухе село, можливо, за напрямом (від якого не можна було раніше відмовитися) або навіть з ідейних міркувань нести світле і добре сільським дітям. Виходячи з того, що вона проявила жалість до незнайомої людини, не пройшла повз, говорить про те, що її доброта стане її ключем до серця учнів. Незважаючи на думку бабусь про те, що із-за сором’язливості вона не порозуміється з їх дітьми. Думаю, автор дотримувався зовсім іншої думки.
Образи Насті і молодої вчительки в оповіданні Костянтина Паустовського «Телеграма» схожі зовні, але демонструють, як можна по-різному надходити в однаковій по суті ситуації.
