Тема любові у творчості Пушкіна не тільки описує емоційний стан людини в період закоханості, але відбиває особливе ставлення поета до цього почуття. Любовна лірика Пушкіна охоплює життєві, філософські, психологічні проблеми, є надихаючим джерелом усього творчості.
Рання лірика
Роки, проведені в Царськосільському ліцеї, сприяли не лише розвиткові поетичного дару юного ліцеїста. Ідеї вільнодумства, що панували в старих ліцейських стінах, вплинули на формування:
- особистості;
- світогляду;
- ставлення до літературного мистецтва.
Ставлення Пушкіна до любові ще не так яскраво відображено, ніж в більш пізні роки.
Вірші, народжені в ці роки, показують, як розкривається тема кохання в ліриці Пушкіна в початковий період становлення поета, як поступово відточується його перо.
Важливо! Рання юнацька лірика Пушкіна – це свого роду узагальнення та власний аналіз поетичних творів класиків російської та світової літератури.
У ранньому циклі пушкінських віршів жіночі образи змальовані схематично: «Співак», Красуня», «Бажання». Юнацька лірика Пушкіна – це насамперед переживання таємничого незрозумілого почуття. Поет говорив про бажання любити, йому дорого «кохання муки».
У посланні «До Наталі» поет звертається до кріпосної акторки. Вірш написано у стилі класицизму. Юнак говорить про своїх перших палких почуттях, яких він ще соромиться, захоплюється красою молодої дівчини.
Аналіз віршів ліцейського періоду, написаних про кохання, дає підставу дослідникам вважати Пушкіна послідовником грецького поета Анакреонта, автора гімнів і легких віршів про кохання за «повною чашею вина». Юний поет пише про перших любовних радощі і розчарування, вірності дружному лицейскому братству. Віддаючи данину модному в той час захопленню, він часто залишає епіграми в дамських альбомах і жартівливі вірші. В арсеналі поета їх цілий список: «Красуні, яка нюхала тютюн», «В альбом Голіциною», «Чернець». Вони наповнені легким гумором, несподіваними парадоксами, кумедною грою слів.
Увага! Літературознавці відзначають, що на ранньому етапі для пушкінського стилю характерні дві риси. З одного боку, творчий, сміливий підхід до завдань літературного мистецтва, неприйняття віджилих стереотипів, з іншого – різноманіття жанрових мотивів.
Зріла ліра поета
Зріла лірика Олександра Пушкіна – це стиль поета з усвідомленням своєї високої місії митця. Тлінність і стислості земного існування він протиставляє нетлінність поетичній душі «в заповітній лірі», здатної пережити забуття і тлін.
Любовна лірика Пушкіна, як вже сформувався поета, поєднує ліричні вірші про кохання з філософськими думками про радість буття, сенс людського існування. Без любові для людини з тонкою поетичною душею немає ні припливу творчих сил, ні радості переживання всепоглинаючих почуттів, ні «натхнення», ні «божества», ні щастя. Зріла любовна лірика Пушкіна – це і захват любов’ю до жінки, яка приносить ні з чим не порівнянні, солодкі страждання і глибокі переживання, захоплення.
Сонет «Мадонна» Пушкін присвятив своїй дружині, Наталії Гончарової. Поет не бажає бачити у своїй обителі витончені роботи стародавніх майстрів. Йому не потрібно «важливе сужденье знавців». Він сам намалював свій чудесний лік, що явився йому як ідеал, «найчистіший зразок». Перед ним постав не персоніфікований, а узагальнений образ Жінки, посланий Творцем з небес, сповнений «найчистішої принади».
У вірші «Я вас любив…» почуття любові від романтичного ореолу переходить до більш конкретних описів пережитих почуттів. Ліричний герой – чоловік. Автор розкриває його духовний світ, переживання. Почуття пережитої любові, бути може, не згасла, томимой «боязкістю», то «ніжністю», виражені гранично ясно. Образ жінки ідеалізується. Автор не дає характеристики її внутрішнього світу, виступаючи з щиро відкритими почуттями від «двох осіб». Це вірш-сповідь, де поет відрікається від дрібного власницького «я», представляючи любов і добро, божественний дар, як почуття, яке здатне зробити люблячого людини не менш щасливим, ніж коханого.
Особливості любовної лірики Пушкіна того періоду полягають в описі глибоких внутрішніх переживань.
Південний цикл
Любовна лірика Пушкіна поповнилася під час знаходження його в посиланні на півдні. Дослідники включили вибрані вірші у список «південного періоду» творчості поета. До цього часу відносять вірш «Талісман», хоча фактично воно було написано вже після повернення в Петербург.
Сюжет вірша пов’язаний з кільцем з сердоліком, який подарувала поетові при зустрічі графиня Катерина Воронцова, дружина губернатора. Дивовижна мелодика вірша схоже східній казці, де таємничий оберіг уособлений, і здатний зберігати від зради і підступності любові, зла й забуття. Однак не допоміг би чудовий талісман, подарований східною красунею, умчать з теплих південних країв на рідній північ.
Не менш таємнича і доля талісмана. Після загибелі поета, кільце перейшло до його вчителю, Жуковському. Потім його власником став письменник Тургенєв. У роки революції реліквія загубилася.
Інше вірш, присвячений Воронцової — «Спалене лист». Листок паперу – єдине, що залишилося нагадуванням про пережиті почуття. Але лист було віддано вогню. Благородний і люблячий людина здатна не тільки зберігати почуття, але думати про честь жінки, з якою волею долі йому не судилося бути разом. Про скороминущому примарне щастя залишив спогади лише «милий попіл», а печатка, залишену заповітним перснем, безжалісний вогонь перетворив у сургуч.
Ще більше відчутні невиразні тривоги поетичної душі у вірші «На пагорбах Грузії лежить нічна імла…». Любов пов’язана з філософськими мотивами. Автор міркує про Любов, як про Благо, про великий сенс життя. Йому протиставлена Ненависть, яка породжена Злом. Почуття любові дано людині, щоб жити. Ненависть веде до смерті.
Південна лірика Пушкіна вірші, в яких поряд з щирим захопленням і задушевністю, звучать мотиви сумного розчарування, неясною туги, самотності.
Перлина любовної лірики
Кохання в житті і творчості поета грала першорядну роль.
Перлиною пушкінського ліричного циклу про кохання по праву вважається «Я помню чудное мгновенье…». Жінку, якій адресовані емоційні, чуттєві рядки, поет обожнює, називає «генієм чистої краси». Те чудове, яскраве мить, коли людина випробував незбагненне, що залишається вічною таємницею почуття любові – назавжди залишилося в пам’яті. Розчинились у часі і просторі. Змусило знову забитися серце в захват», воскресити сльози радості і любові.
Своєрідність пушкінських нот
Те, що говорив Пушкін про пережиту любові — завжди щиро, проникливо і відкрито.
Певна емоційна тональність виражає особливий настрій почуттів: радісні миті зустрічі з коханою людиною, захоплення чарівною красою, смутку і сум’яття періоду південного заслання, коли «бур порив бунтівний розсіяв колишні мрії», оповідає про обтяжливих днями ув’язнення в Михайлівському.
Ліричний пушкінський герой завжди відкритий у своїх щирих переживання. Його душевні пориви багатогранні:
- він тушкуємо пристрастю і ревнощами;
- наповнений щасливими миттєвостями;
- відчуває розчарування.
Але навіть «печаль його світла», а трагічні ноти не призводять до зневіри.
Ставлення Пушкіна до любові неоднозначно. Любовна тема часто перегукується з філософськими мотивами про житейські радощі й негаразди, про скороминущість життя і вічності буття.
Важливо! Аналіз любовної лірики поета – це не просто дослідження про те, яку роль грала любов в особистому житті і літературній творчості Пушкіна. Ці твори дають уявлення про тонкі душевні переживання поета, його життєві ідеали, розкривають його світогляд.
Відеоурок «Олександр Сергійович Пушкін. Любовна лірика. Адресати любовної лірики»
Олександр Пушкін Основні мотиви лірики
Висновок
Почуття любові віддавали данину поети всіх часів. Віршів про кохання багато. Пушкінська поезія – особлива. Вона змушує співпереживати, підкуповує гармонією і чистотою.
Не дивно, що у кожної людини є свої улюблені рядки лірики Пушкіна — поета, воздвигшего собі «нерукотворний пам’ятник» ще за життя.
