Аналіз вірша Державіна «Володарям і судиям»

Життя великих поетів, які живуть в різні епохи і століття практично нероздільні з долями народу. Саме у творчих роботах багатьох авторів ми бачимо відображення реальної людського життя, тієї пригнобленої ситуації, яка панувала над містами і селами, тієї встановленої монархії, яка не рахувалася з оточуючими людьми і народом.

Знаменитий поет Р. Державін відноситься саме до тим авторам, які не залишилися осторонь і наважилися висловити свою думку у віршованій формі. Свою роботу «Володарям і судиям» він присвячує саме тим людям, які сидять високо і правлять народом, країною. Він намагається викликати в них совість і нагадує про необхідність виконання своїх обов’язків.

Вчитуючись у перші рядки вірша, ми відразу ж приймаємо той крик автора, який звертає увагу на те, що Всевишній не може спокійно спостерігати за тим, що творять «земні боги». В образі так званих «земних богів» Державін узагальнює всіх чиновників, які замість підтримки слабких і знедолених, намагаються допомагати «сильним». Адже в цьому є вигода для них. Державні верху зовсім забули про свої обов’язки, про обов’язок перед народом, про турботу про людей. Вони творять діяння у своїх інтересах, не бачать тих злодіянь, які відбуваються навколо:

«Не слухають! Бачать – не знають!

Покриті мздою очосу: …»

Автор вірша з глибоким душевним надривом звертається до так званим і уявним «земним богам». Він просить їх схаменутися. Гавриїл Романович, у своїх рядках нагадує про те, що всі смертні, і він, і прості люди, і царі.

У своїй роботі «Володарям і судиям» автор показує нам, читачам, весь трагізм тієї монархічної влади. В кінцевих висловлюваннях, Державін вже не говорить зі зверненням, не викликає увагу влади. Він говорить про те, що тільки Всевишній зможе чинити над ними божий суд – чесний і справедливий. Він благає Господа:

«Воскресни, Боже! Боже правих

Прийди, суди, карай лукавих

І чи є царем землі!»

Велика робота Гаврила Романовича – сміливий і душевний крик про допомогу. І справжня допомогу зможе прийти тільки згори, з небес. Земні люди у високих чинів абсолютно байдужі і черстві до всіх, хто просить.