Аналіз вірша Блоку «Вітер приніс здалеку…»

Творчість Олександра Блока безпосередньо пов’язане із символізмом. Це нова течія модернізму, що виникла у Франції в кінці 19 століття і почав поширюватися по інших країнах. У Росії засновниками символізму були Мережковський і Гіппіус. Це художній напрям відрізнялося від інших бажанням зрозуміти глибинну сутність речей, пов’язане з нестандартним мисленням. Ранні твори поета мають велику кількість метафор і порівнянь, використовується та інші засоби художньої виразності.

Блок тонко відчуває світ і все, що відбувається в ньому бере близько до серця, про себе ліричний герой говорить так: «плакали струни мої». Але душевні хвилювання поета насправді пов’язані не з майбутньою весною. Автор продовжує говорити про кохання. Жінкою всього його життя стала Любов Менделєєва, вона була не просто музою, поет бачив у цій холодною й неприступною дівчині ангела-хранителя. Незважаючи на все, автор проніс любов до цієї жінки крізь все своє життя. Вона не раз зраджувала поета, але оцінила його душевність і трепетне відношення тільки після його смерті.

Блок і Менделєєва стали подружжям тільки в 1903 році, але практично до самого весілля поет вважав, що його кохає найпрекрасніша жінка в світі. Вона не просто вражала красою, поет дивувався, як в одній дівчині може поєднуватися все: краса, розум, благородство, прекрасне почуття гумору. Вона стала не просто ідеалом, а Прекрасною Дамою, Богородицею. Вона бездоганна, чиста і щира.

Вірш «Вітер приніс здалека…» написаний у 1901 році. Цей вірш насправді не про природу, автор продовжує любовну тематику. Блок намагається побачити в відлиги перші ознаки весни, це має дати йому натхнення для того, щоб рухатися далі. Символом пробудження природи є шматочок чистого блакитного неба. Автор підкреслює, що в ньому зникли всі біди й печалі. Небо – символ високої духовності, цілісності, чистоти, воно одухотворяє, дає сили і енергію.

Весна стала для поета символом відродження любові, вона символізує наближення зустрічі з тією, яка завоювала його серце. Вся суть твору в тому, що весна асоціюється у поета з любов’ю. Тільки навесні пробуджуються нові почуття, з’являється нова творча енергія. Вірш відтворює атмосферу очікування весни і пробудження всього, в тому числі і почуттів.

Слід зазначити, що твір має кільцеву композицію, заявлена в першій строфі тема варіюється в кінці твору. Це грає важливу роль для розуміння і сприйняття тексту в цілому. Блок використовує безліч різних художніх засобів для передачі основної думки. Епітети, метафори, – все це вживається досить часто з різною метою. Важливу роль відіграє символ як основний фактор напрямки символізму. Але на першому плані, звичайно ж, любов, яка витає у весняному повітрі, яка надихає і дає сили. Зимова холоднеча пройде, і всі будуть радіти весні, по-справжньому прекрасною.