Яку зраду найстрашніше?

Зрада – це найстрашніший злочин проти іншої людини. Навіть смерть людини не так страшна, як його зрада. Важливо вміти розмежовувати зрада від обману. Обман не так страшний. Всі ми обманюємо інших людей. Залишатися кришталево чесним неможливо в нашому світі. Іноді ми боїмося поранити близьку нам людину, тому недоговариваем йому всю правду. Обман – це маленька безневинна брехня на благо, а зрада – це свідоме негативну дію проти іншої людини.

Коли розкриваються зрада, відносини людей псуються, виникає сильне емоційне напруження, яке може призвести до фізичної смерті. Людина, яка зраджує інших людей або Батьківщину, зраджує насамперед себе. Так сказав відомий давньогрецький філософ. У класичній літературі показано багато прикладів зради. І ця тема турбує читачів досі.

Л. Н. Толстой у романі «Анна Кареніна» розкриває тему подружньої зради. Ганна, зустрівши Вронського, піддалася спокусі і зрадила свого нелюбого чоловіка. Каренін до останнього не відпускав дружину, закривав очі на події. Шлюб за розрахунком став причиною зради, коли прийшли справжні почуття. Щастя Не побудуєш на розумі, як і не побудуєш його і на бурхливих пристрасних почуттях. Ганна і з Вронським виявилася глибоко нещасна, тому що її совість була спокійна. Душевні муки терзали її тривалий час, тому вона і вирішила кинутися під поїзд, так як не бачила іншого розумного виходу з цієї ситуації.

Катерина з драми «Гроза» Островського теж зрадила своєму чоловікові і поплатилася за це духовною і фізичною смертю. Навіть каяття не принесло їй полегшення. Хоч дівчина й усвідомила свої помилки, вона не змогла впоратися зі своєю совістю.

Письменники у своїх творах показують, що зрада знищує тіло і душу людини. У більшості випадків зрада роз’їдає саме зрадника.

Найстрашніше зрада – це зрада самому собі. Є випадки, коли близькі люди забувають зради, дають другий шанс. Прощати – це великий дар людини. А зрадник ніколи не зможе пробачити зраду собі. Це почуття буде гризти його все життя, існування стане болісним. Завжди і у всьому треба залишатися вірним. «Вірність – це валюта, яка ніколи не знеціниться». Це точно підмітив Висоцький.