Який подвиг здійснив отрок-киянин і в чому полягала хитрість воєводи Претича?

Ключові моменти сюжету додання «Подвиг юнака-киянина і хитрість воєводи Претича» літописець виносить у назву. Починаючи читати літопис, ми вже з перших рядків цікавимося, в чому ж проявляються згадані подвиг і хитрість? Обидва ці явища мали місце звільнення Русі від печенігів у 968 році під час правління князя Святослава. Тоді жителі Києва знемагали в облозі ворога і відчували швидкий кінець, так як попросити про допомогу було дуже важко.

Отрок з Києва зголосився ризикнути життям заради своїх земляків. Він єдиний погодився піти «в лігво» печенігів. Якби вороги дізналися, що перед ними людина з обложеного міста, вони, не замислюючись, вбили б його. Тим не менш, юнакові додавало впевненості знання мови ворогів. Це і допомогло пробратися на протилежний берег Дніпра. Кмітливість хлопця допомогла уберегти русичів від пролиття крові, а це багато чого коштує. Якби кияни спробували прорвати облогу силою, невідомо, наскільки великі були б людські жертви.

Юний киянин з передання «Подвиг юнака-киянина і хитрість воєводи Претича» зумів і Дніпро переплисти, а тоді ця річка була дуже широка. Його спритність і сила допомогли перебратися до своїх неушкодженим. Подвиг юнака – це не тільки те, що ми можемо бачити й уявляти, але і внутрішня перемога сили волі над боягузтвом або нерішучістю, які відчували інші мешканці Києва.

Хитрість може бути спрямована не тільки на шкоду, іноді вона є супутником добрих намірів і справ. Приклад останнього знаходимо в літописній повісті «Подвиг юнака-киянина і хитрість воєводи Претича». Вірний чоловік Святослава, воєвода Претич, зумів обдурити ворога. Коли Претич дізнався, що кияни в біді, на другий день зі світанком відправився на печеніг. Коли русичі підпливали до берега, заграли їх сурми. Печенігам здалося, що під цей бойовий клич повертається сам князь Святослав. Але і на цьому мудрий воєвода не зупинився. Він знав: якщо ворогам відкриється правда, вони підуть у наступ. Невеликий загін Претича не впорався б з печенігами. Тому воєвода вийшов на берег і на розпитування печенізького князя сказав, що за ними Святослав повертається з великим військом.

Дивіться також:  Які моральні питання вирішує автор «Слова о полку Ігоревім» у своєму творі?

Воєвода Претеч своєю хитрістю домігся не просто відступу ворожого війська, а мирного дозволу конфлікту: «Князь же печенізький сказав Претичу: «Будь мені другом». Той відповів: «Так і зроблю». І вони подали один одному руки…». Під страхом печеніги залишили Київ, але пішли недалеко – на берег Либіді. Далі справу довершив Святослав.

Я думаю, що дії Претича можна назвати не тільки словом «хитрість», але і лексемами «винахідливість» і «кмітливість». Воєвода зумів наперед прорахувати поведінку ворога і направити його в потрібне русло, щоб потягнути час.

Так завдяки розумному хороброму юнакові і хитрому воєводі врятувалися сотні людей. Їх подвиг і хитрість пам’ятають вже більше тисячі років, адже вони дійсно гідні такого вшанування.