Як можна допомогти Петькові? (за оповіданням Андрєєва «Петька на дачі»)

В оповіданні Леоніда Андрєєва «Петька на дачі» відчувається щира біль автора за людину. Тема твору — дитинство без дитинства. Мова йде про дітей з бідних сімей, які змушені з ранніх років працювати, щоб допомогти батькам.

Основою для сюжету стали справжні дитячі спогади відомого в той час перукаря Івана Андрєєва. Цей чоловік зміг стати успішним, але для цього довго і старанно працював з раннього віку. Приїхавши з села в Москву, він став учнем цирульника і попрощався з дитинством, так як почав працювати нарівні з дорослими.

Головний герой оповідання – худенький хлопчик Петя, якому лише 10 років. Але він вже кілька років числиться в учнях перукаря Осипа Абрамовича. Не можна сказати, що він виконує непосильно важку роботу, швидше рутинну. Майстер вимагає від хлопчика безпомилкових дій, не прощає помилок.

В оповіданні часто лунають грізні вигуки: «Хлопчик, води!» І Петька приносить нагріту воду клієнтам. Буває так, що він не відразу почує вимога або трохи розіллє воду. Так трапляється, тому що Петька часто занурений в свої думи, постійно хоче спати. І це не дивно, адже для дитини така одноманітна життя не выносима.

Маленький герой живе у великому байдужому місті. Перукарня описана, як брудне вульгарне заклад для невибагливої публіки. Чого тільки вартує картина, на якій зображено дві голі жінки. А адже тут працюють не тільки дорослі, але і діти. З раннього віку вони починають сприймати світ, як щось вульгарне і брудне. У дітей, як і решти городян, формується викривлене сприйняття дійсності. На це натякає яскрава художня деталь – дзеркала, одне з яких дало тріщину, а інше спотворювало відображення у собі.

Дивіться також:  Чому автор назвав Петьку жертвою великого міста? (за оповіданням Андрєєва «Петька на дачі»)

У головного героя є приятель – Миколка. Він старший всього на три роки, але вже веде себе як великий: курить, пробує горілку, свариться і розповідає вульгарні історії про жінок. Підліток вже майже злився з загальної вульгарної масою їх суспільства. Петька думає, що скоро він стане таким же. Але поки що йому дуже хотілося в інше місце.

Автор натякає, що у головного героя ще є невеликий шанс змінити своє життя. Як же можна допомогти Петькові?

По-перше, про нього повинна подбати його мати. Неспроста адже її ім’я – Надія. Може бути, автор, таким чином, натякає, що батьки – це головна надія для дітей. І вона дійсно дарує невеликий мить щастя своїй дитині, коли відвозить його на дачу на кілька днів.

По-друге, оточуючі люди не повинні залишатися байдужими до долі навіть чужих дітей. Навіть невелика допомога краще, ніж велика жалість чи співчуття. Так, наприклад, пан в оповіданні шкодує хлопчика, але ніяк не допомагає. І тому в житті героя все залишається, як і раніше — безрадісно.

По-третє, турбота держави про дітей. Скільки б не допомагали окремі люди, все це не вирішить проблему. Потрібна державна програма щодо захисту дітей.

Автор хоче, щоб таким дітям, як Петька, простягнули руку допомоги.