Як і чому змінилося ставлення героїнь повісті «А зорі тут тихі…» до Васкову?

У повісті Бориса Васильєва «А зорі тут тихі…» піднімається тема жінок на війні. Однак центральним героєм автор робить чоловіка – Федота Евграфыча Васкова. Він – старшина 171-го роз’їзду, де і відбуваються події повісті. Будучи людиною правильним, таким статуту, Васьков у всьому любив порядок. Тому він попросив поміняти йому питущих підлеглих на більш серйозних. До нього керівництво надсилає два загону зенітниць. Як вести себе з бійцями жіночої статі Васьков знав погано, тому спочатку поводився з ними сухо.

Дівчата були ще молоді і навіть в умовах війни хотіли до себе особливого ставлення. Але Васьков здавався їм «пеньком замшелым». І хоча йому було всього 32 роки, він для них був майже старим. І справа навіть не у віці, а в тому, що він не вмів красиво висловлювати свої почуття. Весь його словниковий запас уміщався, на їхню думку, слів у двадцять, і то статутних. Його старанність і бездоганне дотримання статуту дівчата сприйняли з іронією.

І хоча стосунки не складалися, Васкову треба було набрати невелику групу для завдання. В розвідку він бере з собою п’ять дівчат, які, на його думку, можуть бути корисними. Соня – хороший перекладач, Женя – відважна, Рита – досвідчена, Ліза знає лісову місцевість, а Галі він вирішив дати шанс проявити себе.

Загальне завдання поступово стало зближувати групу. Васьков ближче пізнав своїх підлеглих, став співчувати їхнім бідам. Він вважав, що старшина повинен бути не тільки керівником, але і вихователем. Тому герой намагається передати свій досвід дівчатам. Він показує, як треба вибирати місце для розвідки, як прислухатися до лісовим мешканцям, щоб вчасно дізнаватися про наближення ворога. Васьков слідував статуту і намагався донести підлеглим, чому це так важливо.

Дивіться також:  Жінки на війні (по повісті Васильєва «А зорі тут тихі...»)

Дівчата теж потроху змінили своє ставлення до Васкову. Вони побачили, як він піклується про них. Наприклад, допомагав в дорозі маленької Галі, переносив її на руках, щоб та не намочила ноги. У складних ситуаціях Федот навіть намагався приліпити до своїх губ усмішку, щоб підтримати дівчат. Він для них став рідним, як батько чи брат. А для Лізи навіть став коханим. Хоча про це вона так і не встигла сказати.

Так в екстремальній ситуації проявляються кращі якості Васкова, відкривається його особистість, і зенітниці починають його поважати, довіряти його життєвому досвіду. Та й сам Васьков заявляє, що він їм більше не просто старшина, а швидше брат.

На ставлення дівчат вплинуло і ще одна зміна в поведінці Васкова. Якщо раніше він був просто хорошим виконавцем, наступним статуту, то під час виконання завдання йому довелося приймати рішення самостійно. І робив він це добре, адже від нього залежали дівчинки. Васьков подолав свою нерішучість, чим викликав повагу у інших.

Ставлення до героя змінюється по мірі того, як він розкриває свою душу і починає піклуватися про своїх підлеглих, які стали для нього сім’єю.