Категорії «вірність» і «зрада» можна зустріти в знаменитій героїчної повісті Миколи Васильовича Гоголя «Тарас Бульба». І стосуються вони відношення до батьківщини.
Перечитуючи сторінки відомого і улюбленого твору можна міркувати над цією темою по-різному. З одного боку, представлена загальна картина життя козаків і той історичний момент, коли вони віддають життя за батьківщину і свободу. З іншого ж розкривається приватний випадок з життя сім’ї воєначальника Тараса Бульби.
Сам Тарас – сильний духом і тілом людина, яка живе у згоді з моральними принципами і совістю. У нього є чіткі переконання в різних питаннях, і їх він суворо дотримується. У двох своїх синів, Остапа і Андрии, Тарас Бульба виховує твердість духу і вірність батьківщині. Ці якості він прищеплює їм з самого дитинства. І навіть не уявляє, що хтось із них може вчинити інакше.
Друзі, які перейшли на сторону ворога і відреклися від православної віри, ставали для нього ніким. Це було справжньою зрадою, якого Тарас Бульба не міг пробачити. У сильного і безстрашного воєначальника були чіткі пріоритети і стосувалися вони, в першу чергу, дотримання переконань і вірності батьківщині. Можливо, він був твердий, і непримиренний, але таке слідування принципам викликає захоплення.
І яким же ударом стала для цієї людини звістка про зраду сина. Молодший нащадок Тараса Бульби, Андрій, скоїв даний зрада по відношенню до того місця, де він народився і виріс, а, в першу чергу, напевно, по відношенню до свого батька.
Андрій – освічена молода людина, сміливий і безстрашний воїн. Ось тільки він відрізняється м’якістю і піддатливість, у всіх вчинках ним керують почуття, а це не завжди хороший порадник.
Доля виявляється жорстокою до хлопця і готує йому складний і важкий вибір – стати на бік коханої дівчини, а значить, перейти в стан ворога або ж залишитися вірним сім’ї та козакам. Андрій не може противитися почуттів до молодої і красивої полячки, він вибирає її. Батьківщина, родина, всі завіти батька відходять на другий план. Тепер він зрадник, і Тарас, не замислюючись, позбавляє його життя, адже саме так слід чинити з тими, хто перейшов на бік ворога. І не важливо, що це рідний син. Важливіші принципи, яким суворий чоловік Тарас Бульба слід беззаперечно.
До речі, слід зазначити, що старший син повністю відповідає образу свого батька. Він менше показаний в повісті, але ми одразу розуміємо, що він також живе у згоді з переконаннями, а діє холодно й розважливо, і тільки за велінням розуму. Остап – справжній син свого батька, його подобу, його продовження.
Підсумок повісті сумний: Андрій убитий рукою власного батька, Остапа і Тараса стратили. Бульба побачив смерть обох дітей, та й сам гине на вогнищі. Але немає в цьому людині жалю і смутку. Він все робив правильно, жив чесно і по совісті і вмирати йому зовсім не страшно.
«Тарас Бульба» – твір про вірності Вітчизні і зраду, яке завжди буде покаране.
