Вірність і зрада — дві сторони однієї медалі

Поняття вірності і зради взаємовиключними: гріх зради скасовує в людині гідність вірності. Ці поняття діаметрально протилежні як прояву сутності людської натури і в той же час тісно пов’язані, невіддільні один від одного. Бо вірність і зраду можна назвати двома сторонами однієї медалі.

Чимало творів російської класичної літератури присвячені цій темі. Вона досить широка, так як вірність і зрада проявляються і в особистих стосунках людей, і стосовно боргу, і щодо ідеалів.

Хрестоматійний приклад подружньої зради – «Анна Кареніна» Л. Н. Толстого. Хоча свого часу радянські критики виправдовували пов’язану узами остогидлого шлюбу Анну в прагненні до любові, у романі простежується деградація особистості героїні. Толстой, незважаючи на свою симпатію до Анни, був вірний правді життя. Доброта і співчутливість Анни до людей, властива їй до зради чоловікові, поступово змінюється недоброзичливістю, бажанням заподіяти біль. Прирікаючи на страждання чоловіка і сина, вона не знайшла щастя. Нераскаянная зрада все більш і більш отруювала їй життя і разлагала їй душу, довівши її до останньої межі.

У «Капітанської дочці» А. С. Пушкіна також розкривається тема вірності обов’язку й любові. З одного боку — Петро Гриньов, зберіг вірність Батьківщині і присяги в досить складних обставинах. Він відмовився служити Пугачову, і прямодушністю своїм заслужив його симпатію. З іншого боку — Швабрин, безпринципний і підлий. Його пріоритет — вигода. Він, не роздумуючи, йшов на зраду. Маша Миронова, як і її наречений, відрізнялася благородством душі і зуміла залишитися вірною своєму нареченому у важкій для нього ситуації.

У повісті Н.В. Гоголя «Тарас Бульба» ключова тема — вірність і зрада. Остап приймає мученицьку смерть, але не видає своїх товаришів ворогам. Його брат Андрій покохав красуню з ворожої сторони і ступив на шлях зради. Дійшло до того, що він в бою виступив на боці поляків. Якщо смерть Остапа була подвигом, то смерть Андрія від руки батька була карою за зраду.

Дивіться також:  Вірність і зрада в повісті Гоголя «Тарас Бульба»

В оповіданні А. П. Чехова «Іонич» простежується тема зради ідеалам. Молодий лікар Старцев після університету приїжджає в провінцію з наміром служити людям. З плином років він перетворюється у практикуючого лікаря, зацікавленого лише гонорарами хворих. Зраджені ідеали молодості, він зовні змінився, став огрядним, і, коли їхав на трійці, справляв враження не людини, а язичницького бога.

Підводячи підсумок, можна відзначити, що вірність — властивість благородних і сильних натур. Легко стати на шлях зради по слабкості характеру. Але в цьому випадку розкаяння може скасувати неминуче падіння. Свідома зрада, з яких би то не було міркувань, все більше захоплює особистість в безодню гріха.