В чому полягає різниця між «ремісниками» і «художниками»?

Художник – людина творчої натури, йому дарований талант понад. Вона інакше дивиться на все навколишнє, бачить внутрішню красу і вміє передавати її на полотні.

Творець виконує особливу місію, знає про своє високе призначення. Його роботи покликані збагатити простих обивателів, зробити їх щасливішими, показати прекрасне. Справжній художник ніколи не жадає матеріальної винагороди, він про це навіть не думає. А ось ремісник працює тільки для того, щоб отримати оплату за зроблене.

Художники і ремісники – люди біполярні. Хоча і серед художників зустрічаються ті, хто підходить до процесу творчості як до ремесла.

Таке положення справ знаходить яскраве відображення в літературі. Головний герой петербурзької повісті Миколи Васильовича Гоголя «Портрет», художник Чартков, маючи талант, прагне тільки до одного: якнайшвидше розбагатіти. Це нетерпіння в кінцевому підсумку зіграє з молодою людиною злий жарт. Хоча доля, якщо так подумати, благоволить до нього.

Одного разу купивши картину, Чартков знаходить заховані за рамою гроші. Цієї суми достатньо, щоб почати нове життя, стати відомим. Тепер молодий чоловік пише картини на замовлення, він модний, знаменитий, чого ще бажати? Але продаж таланту, перетворення його на ремесло не може залишитися безкарним! Дар художника поступово згасає. Талановиті картини побратимів дратують Чарткова, викликають в ньому заздрість і жаль, тільки от повернути вже нічого не можна. Художник в розпачі сходить з розуму.

А ось справжнім живописцем, службовцям красі, є інший герой Гоголя, — Піскарьов. Молодий чоловік бідний, але він і не прагне жити інакше, вже тим більше не намагається отримати багатство за рахунок свого таланту. Так, він пише картини і продає їх, але зароблених грошей вистачає лише на скромне існування, що аніскільки не бентежить Піскарьова.

Дивіться також:  Як ставлення до мистецтва й ремесла характеризує людину?

Зустрівши юну красуню, художник втрачає голову, він полонить її чарами, а потім гірко розчаровується, дізнавшись, що вона мешканка публічного будинку. Мрійнику з вразливою тонкою душею стає просто неможливо усвідомлювати всю грязь і вульгарність навколишньої дійсності. Герой намагається врятувати вподобану дівчину, але вона висміяла його. Піскарьов роздавлений, художник не може прийняти життя такий, яка вона є. Він вбиває себе.

До речі, в цей творі Гоголь показує нам і образи ремісників, неосвічених людей, які випивають. Вони споживацьки ставляться до свого дару, якщо він, звичайно, є, і ведуть розгульний спосіб життя. Жодна подія не може завдати їм душевного потрясіння.

Таким чином, ми можемо говорити, що художників відрізняє тонка душевна організація, ремісники ж часто грубіяни, не здатні на розуміння внутрішньої краси і трудящі тільки заради матеріального достатку.