Добрі російські казки, які читали нам бабусі перед сном, завжди оповідають про добрих справах, вчать гарної поведінки на прикладах героїв. Приклади ці досить прості, щоб їх зрозумів кожен читач, а особливо юний. Здавалося б, що казки написані для дітей, адже діти швидше сприймають інформацію, але й дорослим також цікаво читати казки і шукати нові смисли або відповіді на свої запитання.
Алегоричний сюжет казок, в якому через образи тварин висміяні людські пороки. Коли читаєш казку, то мимоволі в голові спливають люди зі схожою поведінкою. Казка – це щось чарівне; тільки в казці предмети побуту оживають і починають говорити людським голосом тварини. Але брехня в казці стає дійсністю, яка несе повчальний характер: бути вдячним, ненавидіти ворогів, викорінювати зло, радіти добро, бути добрим і чесним людиною.
Такі повчальні сюжети містяться в байках, казках, міфах і легендах, піснях. Не обов’язково в авторських, навіть у народних. Наприклад, російська народна казка «Ріпка». Вона невелика за обсягом, має простий сюжет, але зате містить джерело цінностей та філософських тем.
Казка «Ріпка» показала читачеві те, що спільно можна впоратися з великою завданням і як важливий кожен учасник спільного процесу. Звернися за допомогою до іншої людини і разом у вас все вийде!
Взаємовиручка також є важливим складовим філософії цієї казки. Якби дід або жучка відмовилися допомогти, то ріпку б не витягли. Як все-таки важливо прийти вчасно на допомогу. Не відкладайте обіцянки на потім, а виконуйте їх зараз. Раптом, ваша допомога вже потрібна близькій людині? Ось які важливі життєві мудрості закладені в казці.
А. С. Пушкін – майстер пера, який майстерно відобразив зміст даної прислів’я у казці про рибака та рибку. За сюжетом, старий і стара бідно жили і в один день пощастило старому зловити золоту рибку. Дружина старого з нестерпним характером, відчитала старого по приходу додому і то і справа відправляла його до рибці за своїми примхами. Спочатку вона попросила нове корито, але, отримавши його, вона зрозуміла, яті могла попросити щось більше і запити її зростали з кожним приходом діда все більше. Але коли стара захотіла, щоб рибка їй підкорялася, рибка повернула все, як було раніше, і зосталася баба біля розбитого корита біля своєї землянки.
Мораль казочки така: жадібність і корисливість не призведуть до багатства, а тільки погіршить становище, повернеться подвійно.
Прислів’ям – «Казка брехня, та в ній натяк, добрим молодцям урок» – закінчує А. С. Пушкін свою «Казку про золотого півника».
