Твір-опис за картиною В. М. Васнецова «Баян»

Знаменитий художник В. М. Васнецов, на одному зі своїх полотен під назвою «Баян» зобразив досить схожий момент з «Слова о полку Ігоревім». Перед читачем з’являється пагорб, на якому сидить сам князь Ігор. Біля нього є його свита.

З одного боку від усіх сидить Баян. Він був провісником. Його вважали спадкоємцем бога Велеса. Цей чоловік постійно складав і співав пісні. Свою пісню Баян обов’язково супроводжував грою на різних музичних інструментах. В цей раз, в руках у героя гуслі. Він поклав одну руку на струни, а іншу підняв вгору, до неба. Він каже мова, висловлює напутнє слово князю і його війську. Всі присутні на пагорбі уважно вслухаються в мові віщуна. Хтось дивиться йому в обличчя, а хтось вдивляється в небо, туди, куди була спрямована рука оповідача.

Небо затягнуло грозовими хмарами, сильний вітер пронизує героїв картини. Великий князь сидить у центрі картини. На ньому одягнений бордовий плащ, під яким видніється зелена туніка. Біля князя розташувався його синочок. Він уважно спостерігає за всім, що відбувається навколо нього. Саме йому доведеться продовжувати рід правителів. Саме він успадкує всі знання від свого батька і застосує їх у майбутній життя. На обличчі князя Ігоря видно тривога. Він прекрасно розуміє, як буде складно його синові, якщо князь буде убитий в майбутній битві.

В. М. Васнецов використовує темні фарби, за допомогою яких він затемнює не тільки небо і хмари, а і одяг героїв полотна. Тим самим художник хоче передати те затемнення сонця, яке віщувало біди для війська князя і наближається поразку в битві.

Дане полотно знайомить читача з життям давньої Русі, з красою і величчю російської природи. З високого пагорба ми спостерігаємо за луками, за полями, за лісами, які розташовані на російській землі. Саме її і буде захищати князь Ігор і його віддане військо.