Водна стихія полонить і привертає увагу багатьох знаменитих художників. Не залишився осторонь і Іван Костянтинович Айвазовський. Талановитий пейзажист надзвичайно любив описувати велич природних явищ, їх граціозність і нескореність. На одній з картин під назвою «Буря на Чорному морі» зображено морський гнів.
Хвилі на Чорному морі вирують і змітають все на своєму шляху. Вдивляючись на полотно, по моєму тілу пробігають мурашки. Жах охоплює мою уяву. Перед глядачем з’являється невеликий корабель, який потрапив у морський шторм. Високі хвилі кидають його з боку в бік, не даючи жодного шансу на перемогу. Однак команда корабля не здається, не опускає рук. Вони мужньо гребуть веслами і намагаються утримати судно на поверхні води.
В одну мить мені здається, що їх праця даремна. Морський шторм затягнувся, і моряки уже досить довго бореться з водною стихією. Їх сили закінчуються. Якщо корабель перевернеться, всіх до єдиного чекає смерть. З такою долею не бажає миритися ні один член команди, тому, що всі моряки, злагоджено тримають корабель на плаву.
Картина виконана в темних, синіх, сірих і чорних фарбах. Відтінки неба зливаються з колірною гамою бурхливої води. Вони об’єднуються в один єдиний шторм, який наштовхується, нападає на невеликий корабель. Він у пастці. Над кораблем літають чайки. Швидше за все, вони також шукають притулку, де можна було б перечекати бурю.
Якщо вдивитися в далечінь полотна, можна побачити землю, яка прийме стомлених моряків і дасть їм можливість відпочити. Ось тільки до неї ще так далеко. Однак наполегливість і старання моряків вселяють в мене надію, віру в перемогу людини, порятунок.
Картина В. К. Айвазовського «Буря на Чорному морі» потрясла мою уяву. Вона запам’ятається мені надовго!
