Політика – справа нехитра, тонке і нечистоплотна. Твори на цю тему пишуть нечасто. Розібратися в ній вкрай складно, та і ніхто не розбирається в політиці, хіба тільки ті, хто стоїть на самій вершині влади. Тому я не дуже вникаю в політичні нетрі. Однак поміркувати у творі про те, що б я зробив, якби був президентом нашої держави, я не проти.
Заступивши на посаду президента, я б вніс деякі зміни в нашу армію, медицину, освіту, може бути, посилив би деякі закони, запровадив нові, але і з старого доброго минулого дещо б запозичив.
Армія
Першим ділом у своєму творі я б порушив тему захисту держави. При президентові Путіні наша армія істотно перетворилася. І все ж є самий основний момент, з яким не вдалося впоратися навіть йому, це ухилення від проходження військової служби. Замінили два роки служби в армії на один, а молоді люди призовного віку все так само ховаються, не прагнуть надіти військову форму. Основною причиною таких відхилень, що б там не говорили, є дідівщина.
Якби я був президентом, я б вніс деякі зміни в нашу армію
Якби я був президентом, то ввів би такі зміни:
- термін служби в армії збільшити до двох років;
- виконання військового обов’язку поставити на добровільну основу;
- кількість контрактних військовослужбовців указом президента збільшити до 2/3 всього армійського складу;
- служба призовника повинна бути оплачувана;
- підвищувати життєвий рівень солдата у військових частинах;
- суворо контролювати і припиняти будь-які прояви дідівщини.
Важливо! У творі можна запропонувати термін служби в армії збільшити до двох років. За один рік важко вкласти необхідні знання та дати хоч якісь військові навички. До того ж досвід показав, що зниження терміну служби при діючому президенті повністю не викоренило ухилення від служби.
У війська людина повинна йти з доброї волі, тобто у нього повинна бути альтернатива. Якщо б я був на місці президента реально, а не як автор твору, я б зробив таке рішення: молода людина має право відмовитися від перебування в армії, однак всі два роки, які він повинен був служити, він зобов’язаний виплачувати 30% від свого заробітку на користь армії.
Зарплата рядового складу
Так, 30% – оптимальна плата. Це не маленькі гроші, але і посильні. Два роки платити таку суму цілком реально (аліментники платять до 33% за 18 років, і це правильно). Що дасть така оплата?
Як автор твору, приміряє на себе роль президента, я вважаю, що з’явиться можливість платити рядовим армії більш істотну військову зарплату (зараз теж служба оплачується, але тільки це зовсім крихітні копійки).
На оплату піде і та зекономлена частину грошей, яку планувалося витратити на одяг, харчування та утримання всіх тих, хто відмовився від служби.
Дуже важливий момент, на який має бути звернено увагу президента нашої держави: більшість ухильників уникають армії за рахунок того, що оплачують липові діагнози, дають хабарі військкоматам, шукають зв’язки серед високопоставлених осіб. І що виходить – хлопці все одно біжать, гроші все одно сплачуються, але в силу того, що це робиться нелегально, фінанси йдуть в злочинні кишені, а не на благо армії. Якщо ж рядовий буде отримувати по 15-20 тисяч, до того ж, перебуваючи на повному державному забезпеченні, багато, дуже багато підуть в армію добровільно (для деяких населених пунктів це величезні гроші).
Контрактники
Так, контрактників у військових частинах нашої армії повинно бути багато. Представляючи себе в рамках твори президентом держави, я вважаю, що вони й повинні становити основу армії.
Адже що виходить: для того, щоб навчати дітей писати твори або розв’язувати задачі, потрібно вчитися 5 років, для того щоб виступати зі сцени, теж, а для того, щоб захищати Вітчизну, володіти новітньою зброєю, розбиратися в найскладніших системах, розробляти тактику і стратегію, від яких залежить безпека цілої держави, не потрібно практично нічого.
Серйозною справою повинні займатися фахівці та професіонали та отримувати за це пристойні гроші.
Життя у військових частинах
Зараз без комп’ютерів складно собі уявити життя, навіть доповідь або твір написати не вийде. Потрібно, щоб і в казармах більше встановлювалося комп’ютерних класів, був відкритий доступ до Інтернету (наскільки це можливо).
Така забава, як пейнтбол, могла б проводитися у військових частинах досить часто, правда, з деякими ускладненнями. Спортзали в армії можуть бути оснащені новітніми тренажерами, це не буде зайвим. Хлопці не будуть у вільний час знемагати від нудьги, дідівщини буде менше. І все це можна ввести з волі президента.
Дідівщина
Їй потрібно приділити особливу увагу. Багато вважають, що дисципліна тримається саме на дідівщину. Однак, коли будуть інші заходи впливу (позбавлення зарплати, звільнювальних, обмеження доступу до комп’ютера), ніяких фізичних заходів не потрібно.
Тим більше, що це карається законом. У всякому разі, повинно каратися. На прояв насильства в армії повинні реагувати дуже жорстко – судити відкритим показовим судом і давати реальні великі терміни. Як автор твору, я гаряче підтримую цю ідею.
