Твір на тему якби я був президентом: вчимося писати есе — Чому хочу стати главою держави

Політика – справа нехитра, тонке і нечистоплотна. Твори на цю тему пишуть нечасто. Розібратися в ній вкрай складно, та і ніхто не розбирається в політиці, хіба тільки ті, хто стоїть на самій вершині влади. Тому я не дуже вникаю в політичні нетрі. Однак поміркувати у творі про те, що б я зробив, якби був президентом нашої держави, я не проти.

Заступивши на посаду президента, я б вніс деякі зміни в нашу армію, медицину, освіту, може бути, посилив би деякі закони, запровадив нові, але і з старого доброго минулого дещо б запозичив.

Армія

Першим ділом у своєму творі я б порушив тему захисту держави. При президентові Путіні наша армія істотно перетворилася. І все ж є самий основний момент, з яким не вдалося впоратися навіть йому, це ухилення від проходження військової служби. Замінили два роки служби в армії на один, а молоді люди призовного віку все так само ховаються, не прагнуть надіти військову форму. Основною причиною таких відхилень, що б там не говорили, є дідівщина.


Якби я був президентом, я б вніс деякі зміни в нашу армію

Якби я був президентом, то ввів би такі зміни:

  • термін служби в армії збільшити до двох років;
  • виконання військового обов’язку поставити на добровільну основу;
  • кількість контрактних військовослужбовців указом президента збільшити до 2/3 всього армійського складу;
  • служба призовника повинна бути оплачувана;
  • підвищувати життєвий рівень солдата у військових частинах;
  • суворо контролювати і припиняти будь-які прояви дідівщини.

Важливо! У творі можна запропонувати термін служби в армії збільшити до двох років. За один рік важко вкласти необхідні знання та дати хоч якісь військові навички. До того ж досвід показав, що зниження терміну служби при діючому президенті повністю не викоренило ухилення від служби.

У війська людина повинна йти з доброї волі, тобто у нього повинна бути альтернатива. Якщо б я був на місці президента реально, а не як автор твору, я б зробив таке рішення: молода людина має право відмовитися від перебування в армії, однак всі два роки, які він повинен був служити, він зобов’язаний виплачувати 30% від свого заробітку на користь армії.

Зарплата рядового складу

Так, 30% – оптимальна плата. Це не маленькі гроші, але і посильні. Два роки платити таку суму цілком реально (аліментники платять до 33% за 18 років, і це правильно). Що дасть така оплата?

Як автор твору, приміряє на себе роль президента, я вважаю, що з’явиться можливість платити рядовим армії більш істотну військову зарплату (зараз теж служба оплачується, але тільки це зовсім крихітні копійки).

На оплату піде і та зекономлена частину грошей, яку планувалося витратити на одяг, харчування та утримання всіх тих, хто відмовився від служби.

Дуже важливий момент, на який має бути звернено увагу президента нашої держави: більшість ухильників уникають армії за рахунок того, що оплачують липові діагнози, дають хабарі військкоматам, шукають зв’язки серед високопоставлених осіб. І що виходить – хлопці все одно біжать, гроші все одно сплачуються, але в силу того, що це робиться нелегально, фінанси йдуть в злочинні кишені, а не на благо армії. Якщо ж рядовий буде отримувати по 15-20 тисяч, до того ж, перебуваючи на повному державному забезпеченні, багато, дуже багато підуть в армію добровільно (для деяких населених пунктів це величезні гроші).

Дивіться також:  Майстер і Маргарита Булгакова: короткий зміст по главам, епілог і опис великого балу

Контрактники

Так, контрактників у військових частинах нашої армії повинно бути багато. Представляючи себе в рамках твори президентом держави, я вважаю, що вони й повинні становити основу армії.

Адже що виходить: для того, щоб навчати дітей писати твори або розв’язувати задачі, потрібно вчитися 5 років, для того щоб виступати зі сцени, теж, а для того, щоб захищати Вітчизну, володіти новітньою зброєю, розбиратися в найскладніших системах, розробляти тактику і стратегію, від яких залежить безпека цілої держави, не потрібно практично нічого.

Серйозною справою повинні займатися фахівці та професіонали та отримувати за це пристойні гроші.

Життя у військових частинах

Зараз без комп’ютерів складно собі уявити життя, навіть доповідь або твір написати не вийде. Потрібно, щоб і в казармах більше встановлювалося комп’ютерних класів, був відкритий доступ до Інтернету (наскільки це можливо).

Така забава, як пейнтбол, могла б проводитися у військових частинах досить часто, правда, з деякими ускладненнями. Спортзали в армії можуть бути оснащені новітніми тренажерами, це не буде зайвим. Хлопці не будуть у вільний час знемагати від нудьги, дідівщини буде менше. І все це можна ввести з волі президента.

Дідівщина

Їй потрібно приділити особливу увагу. Багато вважають, що дисципліна тримається саме на дідівщину. Однак, коли будуть інші заходи впливу (позбавлення зарплати, звільнювальних, обмеження доступу до комп’ютера), ніяких фізичних заходів не потрібно.

Тим більше, що це карається законом. У всякому разі, повинно каратися. На прояв насильства в армії повинні реагувати дуже жорстко – судити відкритим показовим судом і давати реальні великі терміни. Як автор твору, я гаряче підтримую цю ідею.

Медицина

Був би я президентом держави насправді, а не у творі, то до медицини ставився б більш трепетно.

Необхідно виділяти більше коштів на придбання апаратури, закуповувати препарати, а найголовніше, збільшити зарплату медичним працівникам. І підвищувати зарплату треба не на крихітні відсотки, а в рази.

У поліклініках лікарі не повинні після прийому хворих нестися на роботу в платні клініки.

Важливо! Обов’язково потрібно серйозну увагу президента приділяти медицині для дітей. Лікарні повинні бути оснащені самими новітніми апаратами і всім необхідним.

Освіта

У своєму творі я не можу оминути таку важливу тему, як навчання підростаючого покоління. Якби я був президентом, повернув би дітям наше старе добру освіту.

Найголовніше, що втратило нашу освіту, це вчителя. Зараз педагоги поставлені в такі рамки, коли їм треба впихнути купу інформації в голови учнів, колись вчити дітей думати, творити, писати твори. Як ця інформація засвоюється, показують тільки ЄДІ – убоге тестування, яке не відкриває всіх знань учня, зате приводить до неймовірного психозу підлітків.

Авторитет учителя в нашій державі далеко не на тому рівні, яким він був раніше. Його потрібно піднімати.

Для цього треба, в першу чергу, указом президента підвищити зарплату вчителям і працівникам дитячих садків. Підвищити істотно, щоб у педагогічні вузи шикувалися черги. Ще й наділити працівників шкіл і дитячих садів пільгами. Наприклад, відпрацював на державу 10 років – отримуєш квартиру. Тоді люди будуть триматися на своїх місцях, дорожити званням вчителя, працювати з повною самовіддачею.

Дивіться також:  Сентименталізм в російській літературі: що це, риси і особливості зображення героїв, основні представники

До речі, ЄДІ необхідно прибрати за рішенням президента. Попередні іспити себе більше виправдовували, в тому числі обов’язкове твір.

Ще деякі поправки

Материнський капітал

У такому творі не можна не торкнутися теми дітей. Якщо б мене допустили до крісла президента хоча б на день, я б прибрав материнський капітал як породження найбільшого зла. Сама держава штовхає людей на те, щоб народжували багато дітей не з-за великої любові, а для отримання грошей.

Люди, які по-справжньому люблять дітей, не хочуть, щоб їх малюк відчував нужду, голод, залишався кинутим. Тому вони реально зважують свої можливості. Ті ж, кого не дуже турбують потреби потомства, можуть народжувати їх нескінченно, розраховуючи на великі виплати.

Народжуваність у державі завдяки зусиллям президента збільшилася, проте збільшилася і народження хворих дітей, з’явилося безліч підлітків, що страждають педагогічною занедбаністю, в наш побут увійшла фраза «діти-мауглі».

Вже зараз можна бачити, як у віддалених населених пунктах (де невеликі зарплати і тяжко з роботою) багато люди народжують дітей виключно заради грошової вигоди. В кращому разі на материнський капітал купується житло. При цьому житло намагаються купити подешевше, часто зовсім непридатне для перебування дітей, зате залишок капіталу можна використовувати за своїм розсудом.

Діти, за яких капітал вже отриманий, надані самі собі, вони не завжди забезпечені їжею, одягом, іграшками, лікарська допомога не завжди виявляється просто тому, що батькам не хочеться далі займатися своїм потомством. Звичайно, це не скрізь і не завжди. Однак таке спостерігається вже в масштабі всієї держави. Президент повинен ліквідувати причини такого стану справ.

Важливо! Для того щоб збільшити народжуваність, молодим сім’ям потрібно власне житло, дитячі садки, робочі місця для батьків з гідною зарплатою. І тоді не потрібно буде спонсорувати людей, які народили дитину, а потім благополучно його кинули. А ось міні дитбудинку, будинки сімейного типу потрібно підтримувати і ще більше створювати.

Зоозакон

Якби була в мене можливість вирішувати питання від імені президента в життя, а не в творі, я б питання про братів наших менших вирішував на рівні президента. Так, закон про жорстоке поводження з тваринами в нашій державі існує, але він настільки «беззубий» і «ледачий», що результати його бездіяльності вражають.

Все частіше з’являються повідомлення про напад собак на людей, і результати цих нападів дуже плачевні. Але і «напади» людини на тварин просто жахають. Найстрашніше, що особливою жорстокістю відрізняються молоді дівчата і хлопці. Існує ціла організація «догхантерів», які не просто вбивають собак і кішок, а роблять смерть тварин надзвичайно болісною. До групи цих догхантерів зайти не складно, і там можна «посмакувати» переглядами і фото і відеозйомки з муками кішок і собак. І ніякого покарання, тому що закон не діє. Президент повинен викоренити цю ситуацію. У нас зараз по частинах розрубати тварина на очах у дітей легше, ніж потай розкрити машину. Це неприпустимо.

Свій твір – лист президенту, я пишу ще й тому, що не в силах вже спостерігати жорстокість людини. Беззаконням ми плодимо гвалтівників, маніяків і людей з порушеною психікою. Людина, що отримав задоволення від мук тварини, не здригнеться від плачу дитини.

Дивіться також:  Моцарт і Сальєрі Пушкіна - короткий зміст трагедії: жанр, історія створення і біографія героїв

Але і для любителів тварин в державі мають бути непорушні правила:

  • власник тварини повинен обов’язково стерилізувати (за винятком тих тварин, які представляють породну цінність, що має бути підтверджено документом);
  • власник зобов’язаний виконувати Правила утримання тварин у місті (такі правила є в кожному місті, важливо донести до кожного власника);
  • тварина має бути з чіпом або клеймом.

А за порушення цих правил необхідно стягувати серйозні штрафи.

За бездомних тварин несе відповідальність держава. Дуже хороша практика у зарубіжних організацій. Там існують цілі організації під патронажем королів і президентів, які стежать за станом тварин у місті, існують притулки, які містяться на добровільні пожертвування.

У нас притулки для бездомних тварин теж є, але краще б їх не було. Це концтабору, де тварини вмирають повільною болісною смертю від голоду, хвороб і іклів «співкамерників». Хоча гроші виділяються, але ці гроші тут же осідають в кишенях власників притулків для тварин.

Де взяти гроші?

Мій твір про президента було б зовсім фантастикою, якщо б не було описано, де взяти гроші на мої нововведення.

Гроші у нас в державі є. Ні, ставши президентом, я б не став урізати зарплати депутатам, я б їх повністю розпустив. Вони себе не виправдали. Для чого їх годувати? Що вони вирішують? Важко уявити, який закон може створити Світлана Хоркіна, Микола Валуєв або Маша Малиновська. Так, спортсмени гарні на стадіоні, але не в Держдумі, твором законом вони не займаються, тільки голосують за них. Хіба вони допомагають людям? Якщо посилити контроль за дією кожної структури, і ця структура буде працювати в повну силу, не потрібні посередники між президентом і народом. Ось вже скільки грошей звільниться!

Ще найважливіше, що повинен зробити президент, – посилити боротьбу з корупцією. По-справжньому її розгорнути, а не на телеекранах. Для цього навіть можна повернути указом президента смертну кару. Так, тоді наша країна в очах європейських держав буде виглядати непривабливо, але ми і без того не завжди виглядаємо так, як нам би хотілося. До того ж в Китаї смертна кара не скасована, а шанобливо до себе ставитися весь світ китайці все ж таки змусили.

Ще один фактор, який не можна не згадати у творі, – газ, нафта, алмази, золото, все це не повинно перебувати в приватних руках. Це власність держави, і президент повинен бути гарантом її раціонального використання.

Ось, власне, те, чому я хочу стати президентом. Звичайно, для того щоб зайняти цей пост реально, а не в творі, необхідно багато навчатися, так і час втрачено, проте дуже хочеться, щоб ці поправки дійшли до вищих кіл влади.

Якщо сказати по совісті, особливої тяги до посту президента держави в мене не є, надто велика відповідальність, просто хочеться, щоб життя народу була трохи легше, щоб зла і насильства було зовсім небагато, щоб людина отримував те, чого він вартий.

Багато чого з того, що я навів, не потребує в новому створення, достатньо лише трохи посилити, поліпшити і проконтролювати. Ось про це мій твір «якби я був президентом».

Якби я був президентом. Частина 1 .

Якби я був президентом. Частина 2