«Треба мати почуття гумору» — короткий зміст для читацького щоденника

Дата заснування: 1959.

Жанр: оповідання для дітей.

Тема: почуття гумору.

Ідея: треба з дитинства вміти відрізняти жарт від образи.

Проблематика. Виховання дитини.

Основні герої: Денис, Мишко, тато.

Сюжет. Два маленьких хлопчика робили домашнє завдання, переписуючи текст у зошити. Щоб не було нудно, Денис розповідав другові про лемурів. Природно, це відволікало їх від роботи.

Закінчивши списувати, хлопчики вирішили обмінятися зошитами, щоб перевірити, що у них вийшло. Подивившись в зошиті, Денис і Ведмежатко почали одночасно надриватися від сміху. З’ясувалося, що обидва наробили купу помилок у найпростіших словах («мози» — «морози», «натала» — «настала»). Довелося їм все заново переписувати, звинувачуючи у всьому лемурів.

Коли вони мовчки переписали текст, Денис запропонував задавати один одному завдання. В цей час до кімнати зайшов тато і жартома звернувся до дітей: «товариші студенти». Денис вже придумав завдання і зрадів, що татові теж доведеться її вирішувати. Він виклав умова: якщо в них виявиться два яблука, то як треба буде порівну розділити їх на трьох осіб. Тато з Ведмедиком надовго задумався.

Тато і Мишко ніяк не могли вирішити задачу. Денис зрадів, що вона виявилася такою складною. Він дав відповідь: з двох яблук потрібно зробити компот. Денис розсміявся і зізнався, що цей жарт підказала йому тітка Міла. Мишко образився, а тато теж вирішив запропонувати завдання Денису.

Папа деякий час подумав і став викладати умови завдання. Вони були заплутаними і відверто жартівливими. Папа пропонував ділити газети дідуся на бабусю, а мамине вставання множити на зуби папи. Але головним героєм завдання був першокласник з класу «В». Навіть маленький Денис зрозумів, що тато дорікає його за повільність. Тим більше відповіддю на завдання було ім’я хлопчика і загрожує йому покарання.

Мишко теж зрозумів, на що натякає тато. Вони разом почали голосно реготати і поглядати на Дениса. Хлопчик серйозно образився, але стримався і відповів, що таких складних завдань їм ще не задають у школі.

Ображений хлопчик пішов у коридор і сховався за вішалку. Він став міркувати над образливими татовими словами. Він вирішив, що тато несправедливо вважає свого сина ледарем. Денис вранці робив все свій час: потягивался, вставав і вмивався. Його образа все більше зростала. Дитина став вигадувати плани «помсти». Якщо тато і далі буде на нього наговорювати, то можна поїхати працювати на цілину, де дуже потрібні молоді люди. Денис там буде займатися дуже серйозними речами, підкоряючи природу, а коли приїде тато, він байдуже з ним привітається і піде далі у своїх важливих справах. Розгублений батько почне говорити про маму і про те, як вона нудьгує без Дениса. Від цього мама навіть схудне на 37 кілограмів.

Денис б і далі вів уявний розмову зі своїм кривдником. Тато теж вийшов у коридор і знайшов за вішалкою скривдженого хлопчика. Батько помітив, що його син мало не плаче від образи. Він зізнався, що вигадав цю задачу в жарт. Такого ледачого хлопчика просто не існує у всьому світі. На особі папи з’явилася усмішка і він повчально зауважив: «Треба мати почуття гумору». Денис нарешті зрозумів, що тато просто пожартував, а завдання було дійсно дуже смішна. Тато з сином весело засміялися й повернулися до Мишка.

Відгук про твір. Ст. Драгунський написав велику кількість оповідань про Дениса і його друга Ведмедика. Їх корисно почитати не тільки дітям, але і дорослим. За наївними міркуваннями хлопчиків ховається глибоке розуміння письменником дитячої психології. В даному оповіданні Денис хотів перехитрити свого друга і тата, загадавши їм жартівливу завдання. Хлопчик навіть не думав, що він може образити Ведмедика. Але коли його друг надувся, Денисові стало смішно. Тато вирішив дати синові урок і відповів тим же. Денис спочатку не зрозумів, що попався у власну пастку. Але його образа швидко пройшла, коли тато все йому пояснив. Такий наочний урок — кращий засіб для виховання.