Сюжетне своєрідність повісті Трифонова «Обмін»

Для свого твору «Обмін» автор вибирає саме побутову тему. Здавалася б історія знайома багатьом, але все ж Трифонов показує її читачеві по-особливому. Він відзначає незначні деталі, які в наслідок доповнюю образи героїв і їх відношення до світу.

В твір зачіпається тема егоїзму, а так само як його вміло маскують люди під чеснота. Так само зачіпається і вічна тема «батьки і діти». У маленьких фразах прихований дуже глибокий сенс. Одним з таких моментів є розмова Дмитрієвої з Віктором. Мати дає наказ синові по телефону, щоб той давав сиру моркву своєї дочки Наташі. Жінка вважає, що це найкраща профілактика для зору.

У цьому, здавалося б, незначному діалозі, автор дає зрозуміти, що Ксенію Федорівну, здоров’я внучки хвилює більше, ніж своє власне самопочуття. Незважаючи на те, що жінка перенесла серйозну операцію, вона має намір хоч і на відстані, а все одно контролювати процес «виховання». Адже окрім порад, вона не в силах більше нічим допомогти, з тієї причини, що рідко бачить свою онуку. Це все відбувається через давню ворожнечу з невісткою Оленою.

Олені зневажливо відноситься до Ксенії Федорівни. Вона вважає, що всі «благородство» свекрухи є уявним, і просто виставляється напоказ. Вона змогла переконати в цьому і свого чоловіка, чому чоловік практично перестав спілкуватися з матір’ю. І тільки її несподівана хвороба знову об’єднала рідню.

До хвороби свекрухи, Іванова так само відноситься не серйозно. Автор зазначає це в одному з діалогів між подружжям, коли на ранок після серйозної розмови про «обмін» Олена повідомляє, що її мати «серйозно» захворіла. Дівчина не може назвати точний «діагноз», але явно «прикрашає» історію хвороби жахливими подробицями. Це дуже типово для людей-егоїстів. Адже насправді не може нездужання Віри Лазарівни, порівнюватися з онкологією Ксенії Федорівни.

Це звичайно вимовляється з метою поставити чоловіка на місце і як би, між іншим, знову підняти «квартирне питання». І на цей раз жінці це вдається. Віктор заводить розмову з матір’ю і сестрою про обмін, але отримує спочатку негативну відповідь.

Він і сам розуміє, що Оленці від його матері потрібна житлоплощу, але він все-таки піддається на її переконання. Чоловік і сам починає вірити в безкорисливість подружжя. Адже вона теж «жертвує» себе заради сім’ї, раз погодилася на те, щоб з’їхатися.

Ксенія Федорівна живе в невіданні про своєму захворюванні. Родичі не стали говорити їй усієї правди, щоб не вбити в ній бажання жити, і надію на одужання. Але коли обмін все-таки стався, жінка дізнається про онкології.

Тепер їй був зрозумілий той «спектакль», що розіграла невістка з переїздом. Бажання Лени отримати двокімнатну квартиру було настільки сильним, що дівчина вийшла за очевидні межі пристойності. Вона повела себе вкрай нетактовно і нахабно, як в принципі і завжди.

Але тепер і Віктор, здавався для матері «виміняним», раз проявив таке блюзнірство по відношенню до неї. Через невелику кількість часу Ксенія Федорівна померла…