Страх – це одна з базових емоцій людини, яка допомагаємо йому вижити. Не завжди, на мою думку, боятися – значить бути легкодухим. Страх – це прояв інстинкту самозбереження. Візьмемо, наприклад, тварин. Вони теж відчувають щось на кшталт страху, всупереч висловлюванням психологів, що братам нашим меншим не дано відчувати емоції. Кішки і собаки тікають від небезпеки, ховаються. Так чому ж людині має бути соромно відчувати таку емоцію? Якби не страх, то не було б людства. Воно б вимерло ще в кам’яному столітті. Письменники, як мені здається, негативно ставилися до страху і ніяк не виправдовували його, бо їх головна мета була – спонукати читачів робити активні дії.
Маша Миронова, героїня повісті А. С. Пушкіна «Капітанська дочка», завжди була боязкої. Страх завжди переслідував її. Але незважаючи на це, перебуваючи в полоні у Швабрина, вона проявляє незвичайну сміливість і протистоїть його наказом. Пушкін хотів сказати цим, що страх не визначає існування людини, не стає його життя. Це почуття тільки допомагає нам триматися в тонусі, не розтрачувати сили організму даремно і не йти на невиправданий ризик. Але в непередбачених ситуаціях відчувати страх може бути ганебним. Наприклад, якщо людину треба врятувати, ризикнути або пожертвувати собою. Боязнь у такій ситуації може принести шкоду тому, хто знаходиться в небезпеці. Із-за страху люди не роблять нічого, не роблять відповідальних рішень і тим самим знищують чужі життя. Ось такий страх я вважаю ганебним.
У поемі «Мцирі» М. Ю. Лермонтова головний герой – відважний і сміливий. Він втік з монастиря у пошуках своєї Батьківщини, рідних, тобто сенсу свого життя. На своєму шляху Мцирі стикається з барсом і вступає з ними в нерівну сутичку. Навіть якщо б він злякався, втік би і сховався від близької небезпеки, що виходить від агресивно налаштованого тварини, то я не вважала б цей вчинок ганебним і боягузливим. Мцирі покладався на свої сили, це було не зовсім виправдано.
Все ж я вважаю, що страх – це не синонім слова сором. Як можна соромитися абсолютно нормальною емоції, яка допомагає нам жити і не жертвувати собою тоді, коли цього не потрібно. Можливо, знайдуться ті, хто зі мною не згоден, але я не можу змінити свою точку зору. Ніхто з нас заради докази сміливості не піде і не завдасть собі каліцтва, адже це нерозсудливо. Страх допомагає нам не здійснювати невиправдані вчинки, тому не варто соромитися цього почуття.
