Шлях морального падіння Катерини Ізмайлової (за нарису Лєскова «Леді Макбет Мценського повіту»)

У нарисі Лєскова «Леді Макбет Мценського повіту» показаний весь шлях морального падіння Катерини Львівни Ізмайлової.

Через здолавшій нудьги і постійного відсутності чоловіка, жінка вирішує «розважитися» з молодим і красивим прикажчиком. Поступово, розум і серце Катерини Львівни заповнює пристрасть, і вона вже не уявляє життя без цього чоловіка. Заради неї вона йде на вбивство спочатку свекра, а потім і чоловіка. Заради спільного добробуту і щоб не позбутися спадщини, Катерина Львівна подушкою душить маленького Феденьку.

Вбивство хлопчика стало вирішальним у долі жінки і її коханця, а за сумісництвом і Сергія спільника. Їх жорстоко покарали і засудили. Але, здається, колишню купчиху це не бентежить. Вона настільки занурена в почуття, які окриляють її, дають їй сенс до існування, що не помічає, як її чоловік починає їй нехтувати. Зв’язок з цією жінкою, йому вже не потрібна, адже Катерина не багата купчиха, а проста каторжница. До того ж останні гроші, вона бездумно роздала конвоїрам, щоб у них з Сергієм була можливість зустрічатися. Ізмайлова до останнього вірила в його почуття…

Жінка стрімкими кроками наближалася до безодні. Вона не розуміла, що назад шляху вже немає, і що з кожним навіть незначним дією, вже назавжди розтрачує людський вигляд.

Так відбувається і в той момент, коли у неї народжується дитина, і жінка просто відмовляється від нього. Дитина для неї непотрібна, але в далекому минулому бажана річ. І навіть незважаючи на те, що його тато, її коханий Сергій, Катерина не приймає такий «подарунок».

Коли стає очевидним, що її чоловік не тільки не має до неї колишніх почуттів, а навіть навпаки, намагається позбутися від неї, у жінки всередині щось ламається. Вона змогла перенести той момент, коли її стібали батогом, а поруч знущально звучав до болю знайомий голос. Навіть тримала себе з останніх сил, коли Сергій попросив у неї вовняні панчохи, а потім вона побачила, як їх носить інша, молоденька арештантка. Мабуть, він їх просто їй подарував на знак надмірної симпатії, а може навіть з-за великої любові.

Дивіться також:  Порівняльна характеристика Катерини Островського («Гроза») та Катерини Лєскова («Леді Макбет Мценського повіту»)

Саме від такої любові зійшла одного разу з розуму Катерина. Саме від таких слів і спалахнули почуттів, не змогла вона більше жити з ненависним Зіновієм Борисовичем. Заради Сергія вона підсипала отруту в гриби до свекру і задушила подушкою Феденьку. Заради свого коханого вона втратила честі, гідності, сім’ї і положення в суспільстві. Одним словом жінка залишилася ні з чим, в надії на те, що поруч завжди буде Сергій. А він, просто їй скористався.

Від нахлинула раптом образи, Катерина Львівна вирішує вбити себе. Тільки вона чітко розуміє, що не буде їй спокою, якщо інша жінка буде поруч з її коханим. І під шум хвилі за бортом, вона штовхає суперницю у воду, і сама відправляється слідом за нею. Вона ніколи не змогла б знайти спокій на землі, так як занапащені нею душі постійно нагадували про себе.

Найстрашніше в цій історії те, що жінка не каялась у скоєному. Її не мучило каяття совісті, хоча з свідомістю явно щось відбувалося. Але назвати її вижила з розуму не можна. Катерина просто втратила людську подобу, зайшовши за всі межі дозволеного.