Щоб повірити в добро, потрібно спочатку робити його (Л. Н. Толстой)

Земне життя проходить у протиборстві добра і зла, причому зло, як правило, помітніше, воно виявляє себе настільки нахабно, що затуляє добро, яке не завжди можна розгледіти. І все-таки добро є, і воно сильніше зла. Щоб зрозуміти це, треба самому зробити щось добре.

У російській літературі тема привнесення в життя добра — одна з головних.

Л. Н. Толстой, наше національне надбання, закликав до діяльному добра. Його кращі герої (П’єр Безухов, Андрій Болконський, Костянтин Левін) прагнули вдосконалити життя. Толстой створював і образи простих людей, чиє життя було доброчесна, тобто, сповнене добрих вчинків. Така Наталя Савишна (повість «Дитинство»). Її життя від народження протікала в кріпосної залежності. З волі пана вона була позбавлена особистого щастя. Однак у ній не було ні озлоблення, ні нарікання на долю. З істинно християнським смиренням вона вірою і правдою служила своїм панам. Їй керувала не тупа підпорядкованість, а любов і відданість. В будинку до Наталі Савишне ставилися з відповідною любов’ю і повагою.

Ф. М. Достоєвський створив прекрасні жертовні образи. Це, по-перше, князь Мишкін (роман «Ідіот»), спілкування з яким у кожного пробуджувало найкращі почуття в душі. Князь Мишкін — людина не від світу цього, йому чужий якийсь розрахунок, він щедрий і милосердний, не тримає ніякого зла на своїх кривдників. У ньому живе справжня християнська любов до людей. Чудовий і Альоша Карамазов, чиє співчуття і любов до ближніх має до нього оточуючих. У цьому ж ряду стоїть і Сонечка Мармеладова, чиста і жертовна натура. Заради порятунку своєї сім’ї від голоду вона віддала себе на поталу, їй вдалося спонукати до покаяння погибающую душу Раскольникова.

Таким чином, можна зробити висновок, що люди, що роблять добрі вчинки, не працюють вхолосту. Їх справи знаходять відгук в душах інших людей, так підтримується віра в існування добра. А якщо виходити з того, що Бог є абсолютне добро, то люди, життя яких сповнене добрими справами, що знаходяться ближче до Бога і самі відчувають присутність. І тому життя їх куди радісніше, ніж у чинять зло.