Що значить бути доброю людиною?

Що таке добро? Під добром у суспільстві розуміється те, що вважається моральним, гідним наслідування. Моральність як голос совісті закладена в природі людини, але часто протягом життя заглушається якимись меркантильними міркуваннями. Добра людина чує цей голос і намагається слідувати йому, бути добрим з оточуючими.

Доброта спонукає допомагати іншим: сходити в магазин за продуктами для старенької сусідки, допомогти незрячій людині перейти дорогу, провідати хворого. При цьому людина не має якоїсь користі, а робить це від душі.

Людина, у якого відсутня в душі злість, доброзичлива в спілкуванні, не вишукує недоліки в характері ближнього, не обговорює за спиною чиїсь провини. Добрий чоловік і в інших бачить насамперед гарне. Він ніколи не зловтішається над чужою бідою, навіть якщо вона відвідала його недоброзичливця, а чужа радість викликає у нього щире сорадование, а не заздрість.

У сучасному суспільстві безкорислива доброта стає чимось винятковим. Критерієм цінності особистості стає її успішність. Цей стандарт посилено насаджується в суспільстві і з готовністю сприймається людьми. Батьки націлюють своїх чад, головним чином, на успіх, а моральні цінності часто залишаються за бортом сучасного виховання. В результаті у молодіжному середовищі панує прагматизм, і якщо раптом дівчинка або хлопчик допоможе з жалю якомусь нещасному, той цей вчинок сприймається більшістю як юродство.

Доброти в суспільстві, однозначно, не вистачає. Щоб змінити ситуцію, треба змінити в суспільстві систему цінностей, змінити підхід до виховання юнацтва. І кожному по силам почати зміни з себе. Просто треба спробувати робити добрі безкорисливі вчинки, адже це приємно для душі благоворно. Так можна непомітно змінити і свій душевний стан та якість життя. Далеко не кожен вважатиме за потрібне преживать такі метаморфози. Тим більше що на кожному кроці доводиться стикатися з грубістю, злістю. Спробуй тут стати добрим! До цього може спонукати об’єктивне розуміння, що цей світ тримається на добрих людях.

Дивіться також:  Чому українську мову називають великим і могутнім?

Люди забули про своє земне призначення — творити добро, любити ближнього свого, як самого себе. Забули про існування універсального морального правила: Не роби іншому того, чого не бажаєш собі. Занадто повільно повертаємося до втраченої духовності. Часто відчуваєш бажання помститися за образу або ж потреба віддячити добрим вчинком за виявлену до тебе увагу. У першому випадку стримує розсудливість, у другому — лінощі. А смак справжньої доброти так і залишається непізнаним. Зараз не кожен зможе допомогти людині, що потрапила в біду. Допомога близьким коли була невід’ємною частиною традиції. «Добрий чоловік — не той, хто вміє робити добро, а той, хто не вміє робити зло» — говорив Ст. Ключевський. Для мене добро — це безкорислива допомога людям.