Роль пейзажу в повісті Карамзіна «Бідна Ліза»

У трагічною, але в той же час і прекрасної повісті Карамзіна «Бідна Ліза», пейзажу відводиться дуже значна роль. Його «багатогранність» показана на протязі всього твору. У залежності від сюжету, змінюється картина самого відбувається навколо. Тихе та мирне погоду, може змінити пориви вітру, гуркіт грому. Вони і стають передвісником біди, що насувається і в без того складну долю головної героїні. Таке доповнення є знаковим і підтверджує тонку духовну зв’язок Лізи з навколишнім світом.

Дівчина з простої і бідної родини закохується в заможного чоловіка — Ераста. У моменти їх перших побачень і зародження почуттів, вся природа як би в унісон теж розквітає. Автор у подробицях доносить до читача через описи пейзажу, душевний стан і цінності героїв.

Спочатку і Ераст і Ліза живуть в різних «світах». Ераст в місті, де все давно «купується і продається», Ліза – в гармонії з навколишньою реальністю, добродіянням і скромністю. Автор не дарма додає опису храмів і соборів в повість. Вони символізують міцну віру дівчата і всього руського народу в вищу силу, справедливість, любов…

Кожне з побачень молодих людей супроводжується дивовижними пейзажами, які втілювали красу і невинні помисли героїв. Автор підбирає їм місця, відповідні їх душевного стану. Однак коли між Ерастом і Лізою трапляється близькість, природа на це реагує зовсім інакше. Погода псується і починається гроза. Що ж це може означати? Можливо те, що герої зайшли за тонку грань дозволеного. Може бути, їм було визначено відчувати до кінця життя один до одного лише «братні» почуття.

Для кожного з них була своя доля і можливо довге і щасливе життя. Адже і Ераст, і Ліза неодмінно її заслуговували. Та обстановка, яка оточувала молодих людей, дуже вплинула на їх сприйняття і сприйняття тієї чи іншої ситуації.

Дивіться також:  У чому сенс назви повісті Карамзіна «Бідна Ліза»?

Нехитра і добропорядна Ліза виховувалася в скромності. Її оточували безкраї російські простори, церкви, і безтурботна природа. Це заклало основу в її природність характеру, широту душі і щирість відносин до всього живого. Автор хотів показати читачеві, як непорочного ангела — якийсь ідеал чистоти.

Ераст ж, був все життя оточений розкішшю і багатством. Позолочені куполи, дами в розкішних сукнях та світські раути — все це, безсумнівно, увійшло в норму і уклад життя. Чоловік звик все міряти грошима, дорогими подарунками і «потрібні знайомства». Це все помічає автор неспроста. Він дає читачеві інформацію до роздумів і не хоче, щоб ні до одного з героїв йшло засудження. І Ераст, і Ліза заслуговували цієї любові. Не один з них не припускав, що може все так трагічно закінчиться. Навіть знаки, що передаються згори, не змогли вплинути на долю героїв. Вони обидва залишилися нещасними через гіркої втрати найсвітлішого почуття на світі.

Добре вписаний пейзаж протягом усієї повісті, робив цілісну картину життя обох героїв. В результаті, він став мимовільним свідком і щастя, трагедії молодих людей.