Про що змушує задуматися повість Хемінгуея «Старий і море»?

Повість «Старий і море Ернест Хемінгуей написав на Кубі, де все надихало його на творчість. Письменник любив спілкуватися з простими людьми з рибальського селища, які жили завдяки щоденному чесній праці. Головний герой повісті – це старий рибалка Сантьяго. Дні його пригод залишилися в минулому, про них нагадують йому лише сни про пустуючих левах. Але герой і в старості залишається рибаком, тому що вірить, що йому судилося їм стати, як рибі судилося народитися рибою. Повість не даремно називають притчею, адже вона змушує читачів про що задуматися.

Про що ж цей твір? Про те, як один старий рибалка протягом декількох днів ловив велику рибу в море на маленькому човнику. І якщо дивитися виключно на події, то їх тут не багато і вони розвиваються повільно. Автор ніби нам відкриває віконце в реальний світ старого Сантьяго, реалістично змальовуючи його побут, роботу. Подробиці допомагають краще зрозуміти головного героя.

Сантьяго – рибак з великим досвідом. Його руки в старих шрамах, що вказує на нелегкий рибальський працю. Усе його життя пов’язане з морем. І тому він відчуває тісний зв’язок з природою, від якої вже багато років бере дари у вигляді риби. Старий відчуває якусь провину перед істотами природи, коли їх ловить. Але вже таке життя: він рибак, а значить – його доля рибалити. Тим не менш, старий з повагою ставиться до риби, яка дає можливість йому вижити. Ми можемо в цьому переконатися, коли старий душевно звертається до риби, жаліє її, хоча і не може відпустити на волю. У нього немає до неї злості, навіть коли вона натягує волосінь, ранячи його руки. Сантьяго бачить в марлине гідного супротивника, на відміну від підлих акул, які нападають нишком на рибу.

Ернест Хемінгуей показує тісний зв’язок людини і природи. Люди звикли просто брати її дари, не замислюючись про ту шкоду, який їй приносять. Головний герой повісті – інший, він відчуває подяку, з повагою ставиться до природи. І навіть коли море «відвернувся» від нього на цілих 84 дні, не даючи ніякого улову, старий не втратив віри. А прийняв сміливе рішення відплисти подалі від берега, щоб зловити рибу своєї мрії. Так автор показує нам, що досягають своєї мети лише ті, які не бояться втратити з виду берег і поплисти у відкрите море.

У Сантьяго є один Манолино. Це маленький хлопчик, який бачить в старому свого наставника. Дружба таких різних за віком людей дивовижна і показує зв’язок поколінь. Так, головний герой вже старий, але йому є кому передати свій життєвий досвід. І хоча Манолино повинен вибрати свою «щасливу човен», тобто свій шлях, все одно він продовжить справу Сантьяго.

В образі Сантьяго автор показує стійкість людського духу. «Людину можна знищити, але перемогти не можна» – ось основна ідея твору, над якою варто задуматися кожному. Герой ловить рибу мрії, але довозить до берега лише з її скелетом. Його їжу знищили акули, але все одно старого не перемогли. Адже важливо вже те, що Сантьяго доторкнувся до своєї мрії і не здався.