Природа мого міста

Для природи в місті відводяться парки, сквери, алеї. Близько десяти років тому природа мого міста Ішим сильно постраждала у зв’язку з переплануванням центральної вулиці і модернізацією міського парку.

Результатом цих заходів стали вирубані алеї по обидва боки проспекту, а також старі алеї міського парку. Замість старих дерев насадили чахлі кущики і на проспекті, і в парку. А останній тепер рясніє ліхтарями, які мають вигляд кульок на тонких стовпах. Школярі влучно прозвали цей центр розваг долиною чупа-чупс.

Що ж залишилося? За межами центру та паркової зони дерев ще достатньо. У нашому сибірському кліматі при будинках і вздовж доріг ростуть сосни, ялинки, клени, горобини, берези, липи. Подекуди є дубки, але вони ростуть погано в тутешніх широтах, стовбури залишаються тонкими. Багато диких яблунь, тут їх звуть ранетками. Ці ранетки цвітуть з весни не гірше садових яблунь.

Цвітінням радують городян кущі бузку, акації (правда, білих акацій у нас немає), черемшина запашна. Не так давно у місті було багато тополь, високих, розлогих. Їх листя так славно шелестіло… на Жаль, цих красенів вирубали через велику парусність. Під час штормових вітрів вони легко ламалися, створювали загрозу для безпеки на дорогах. Крім того, тополиний пух багатьом докучав алергічною реакцією. Та ще розпущене батьками підлітки намагалися його підпалити. Якось так згорів будинок.

Я живу далеко від центру. Під вікнами у мене буйно розрослися клени і верби. Такі зарості дуже подобаються птахам. Ранками до мого слуху доноситься щебет. Сподіваюся, що все так і залишиться.

На щастя, в місті є лісопаркова зона, пам’ятник природи «Березовий гай». У цьому лісовому масиві, дійсно, переважає береза, але багато і сосен, зустрічаються ялини, ялиці і клени. Для городян тут гарне місце для прогулянок, збору грибів та ягід. Можна тут і на білок помилуватися, погодувати їх. Вони майже ручні.

Дивіться також:  Моє місто — Тверь

По міських вулицях, у дворах і навіть на стовпах уздовж доріг у нас багато квітів. Звичайно, це не троянди. В основному, дальневосточники, шафрани, айстри. Зате з приватних палісадників виглядають жоржини, мальви і гладіолуси.

Водойми — теж частина природи міста. Річка Ішим влітку міліє, але навесні сильно розливається. В ній водиться і короп, щука, але ловити їх краще за межею міста, де вода чистіше. Є ще дві малі річки Мергень і Карасуль. Не так давно їх привели в хороший стан: розчистили русла, прибрали сміття. Це радує.

Природі не просто бути людиною. Гармонійне співіснування можливо в тому випадку, якщо людина прагне допомогти природі або хоча б не шкодить їй, тобто не знищує рослинність, не забруднює міську територію сміттям різного роду, не зливає у водойми те, що робить життя річкових мешканців нестерпним. Головне, зрозуміти це вчасно, щоб не було пізно.