«Портрет» — короткий зміст (переказ)

Історія починається біля однієї з крамниць на Щукінському дворі, де один молодий художник Чартков милувався картинами. З усіх картин йому сподобався портрет старого азіатської зовнішності. Здавалося, що картина не дописана. Чартков вирішує купити портрет старого за останні гроші.

За час відсутності художника будинку, до нього приходив квартальний і господар квартири, адже прийшов час вносити квартирну плату. У разі несплати, Чартков ризикував залишитися на вулиці. В той момент художник пошкодував, що віддав останні гроші за незакінчену картину. Чартков був з тих художників, які цінували саме мистецтво, він не писав фальшивих картин, його роботи були реалістичними. В одну мить Чарктов відчув, як пронизливі очі старого на картині дивляться на нього. Його охопив жах. Художник вирішив піти спати, закрившись ширмою. Йому здавалося, що старий все одно дивиться на нього. Чарткову привиділося, що освітлений місяцем портрет ожив і старий зійшов з нього. Він присів біля ніг художника і почав діставати якісь згортки. Один з пакунків непомітно упав, на ньому був напис «1000 червоних». Чартков непомітно схопив згорток і міцно стиснув його в своїй долоні.

Коли художник прокинувся, то помітив, що він стоїть перед портретом, його рука все ще відчуває тяжкість згортка, а пронизливі очі старого дивилися на нього.

Пізніше до Чарткову знову прийшли господар квартири і квартальний. Так як у художника грошей не було, він запропонував розрахуватися своїми роботами. Господареві квартири сподобався портрет старого. Коли квартальний хотів його забрати, з-під рами вивалився сувій, який був у сні Чарткова. З тієї хвилини життя молодого художника різко змінилася. Він купив собі новий одяг, зняв шикарну квартиру на Невському проспекті, дав оголошення в газету і почав приймати замовлення.

Дивіться також:  Образ України у повісті Гоголя «Вечори на хуторі поблизу Диканьки»

Першим його замовленням став портрет молодої дівчини. Чарктов намагався максимально природно зобразити дівчину. Але робота була не до вподоби замовнику. Виробивши єдиний шаблон, Чарктов виправив портрет. Всі подальші свої роботи він робив визначеним шаблоном. Це принесло йому величезне багатство і визнання в суспільстві. Коли-то ні ким не відомий молодий художник став самим модним художником.

В один із днів, Чарткова попросили оцінити одну з картин, надіслану з Італії. Поглянувши на картину, художник зрозумів, як вона прекрасна. Він картав себе за те, що писав тільки на догоду замовнику. Він починає скуповувати всі світові шедеври і знищувати їх. В кінцевому підсумку, Чартков сходить з розуму, промотав все своє майно. Він помирає, залишаючи після себе лише понівечені картини.

В наступний раз з портретом старка ми зустрічаємося на аукціоні. Коли торги були в самому розпалі, а ціна зросла в кілька разів, один молодий художник заявив свої права на цю картину, розповівши всім присутнім історію портрета.

На картині був зображений один лихвар. Він давав гроші під невеликий відсоток і бідним, і багатим. Але всіх, хто отримував гроші від лихваря, чекала страшна доля.

У лихваря не було спадкоємців, і тоді він вирішив увічнити свій образ на картині. Він звернувся до художника, який був батьком оповідача. Художник прагнув максимально точно змалювати лихваря. Але чим точнішими були деталі портрета, тим більше здавалися живими очі старого. Портрет вимотував художника. Він не раз кидав роботу, але весь час повертався до неї знову. Зрештою, він кинув роботу. Лихвар не став платити за незакінчений портрет. До вечора художнику принесли звістку про смерть лихваря. Після цієї новини злість і ненависть наповнили художника, він хотів знищити портрет, але йому завадив один, який забрав портрет собі. Тоді художник вирішив піти в монастир, а сина відправив навчатися мистецтву. Коли син повернувся, художник розповів йому історію з портретом і заповідав знищити його.

Дивіться також:  Містика в повісті Гоголя «Вечори на хуторі поблизу Диканьки»

Як тільки оповідач звернув свій погляд на портрет, його не було на своєму місці. Може бути його вкрали.