Порівняльний аналіз віршів Пушкіна «Демон» Лермонтова «Мій Демон»

Існує думка, що в кожній людині є світла і темна сторона, ангел і демон. Не один поет намагався відтворити ці образи. Демонічної теми присвятили свої вірші А. С. Пушкін та М. Ю. Лермонтов. У їх витворах є як загальні, так і відмінні риси.

А. С. Пушкін був людиною зі складним характером. Будучи ліцеїстом, він часто закохувався, вважаючи таку забаву не гріхом, а дарма вищих сил. В молодості Олександр Сергійович часто вдавався до земних утіх, але по мірі того, як життєві негаразди залишали відбиток на долі, поет усвідомлював тлінність людського буття. Його романтичні думки розбивалися про скепсис.

Похмурі будні швидко здолали Пушкіна: до 24 років він дізнався, що таке розчарування в коханні, влада грошей і безсилля перед ними світлих почуттів. Все, що творилося в його житті, молодий чоловік спробував пояснити потойбічним впливом. Так в 1823 році з’явився вірш «Демон». Його ключовий образ – ліричний герой, розмірковує про своє минуле і майбутнє. Він згадує, як колись його хвилювало все: «погляди дів», «шум дубров». Особлива насолода приносили почуття слави, любові і свободи.

Але в якусь мить все змінилося. У солодкі «впечатленья буття» увірвався «якийсь злий геній». Він уїдливо говорив про прекрасне, стверджував, що все це лише мрія. Геній не вірив тому, без чого не буває людини – любов і свободу. Своїми промовами він гасив вогонь і в серці ліричного героя. Пушкінський демон відрізняється від міфологічного образу: він не спокушає людину, а вбиває в ньому душевні пориви не тільки до духовної, але й до земного. Цікаво, що в образі демона сучасники поета побачили Олександра Раєвського. З цим уїдливим і зухвалим чоловіком Олександр Сергійович познайомився в південній посиланням. Сам поет незабаром спростував таке припущення про прототипі демона.

Дивіться також:  Порівняльний аналіз віршів Єсеніна «Пороша» та Пушкіна «Зимова дорога»

М. Ю. Лермонтов з ранніх років захоплювався демонізмом. Його дуже вразив вірш А. Пушкіна «Демон» Воно і стало поштовхом до створення 15-річним Лермонтовим вірша «Мій демон». Літературознавці стверджують, що це ескіз поеми «Демон».

Лермонтов М., на відміну від А. Пушкіна, не говорить про вплив демона на його життя. Але у вірші виразно видно, що поет захоплюється уособленням зла, а точніше його могутністю. Це легко пояснюється незалежним, бунтарським характером молодого поета. Демон Лермонтова похмурий і сумний. Подібно Пушкінського «злого генія» він відкидає любов і моління, вселяє в людські душі байдужість. Навіть муза боїться «неземних очей».

Образи демонів в обох віршах створені за допомогою художніх засобів. Поети використовують метафори, які допомагають проникнути в душі ліричних героїв і продемонструвати всі підступність злої сили. Ідейне звучання посилюється за допомогою епітетів.

Вірші схожі по композиції. Вони побудовані, як цілісний монолог ліричних героїв, неподілений на строфи. Вірш А. Пушкіна написано четырехстопным ямбом, а М. Лермонтова – трехстопным амфибрахием.