Порівняльна характеристика пані Простакової і Митрофанушки

П’єса Фонвізіна «Недоук» — це, за великим рахунком, велике міркування про горезвісний вихованні. Порушені в ній проблеми залишаються актуальними донині. Автор вдається до яскравим прийомам сатири, щоб доступно зобразити типові образи людей. Це виражається навіть в іменах і прізвищах героїв. Наприклад, Правдін – самий чесний чоловік в комедії. Скотинин – дріб’язкова людина, що живе за принципом худоби: смачно їсти і солодко спати. Заради таких задоволень він не гребує підлими методами.

Центральні персонажі – Митрофанушка, недоросток, і його мати, пані Простакова. Їх порівняльна характеристика дозволить читачеві глибше поглянути на проблему в п’єсі.

Простаків Митрофан Терентійович – центральний герой комедії, саме про нього йдеться у назві – «Недоросль». Він походить з дворянської сім’ї Простаковых. Саме ім’я Митрофан перекладається буквально як «матір’ю явлений». Він по суті є відображенням пані Простакової.

В Росії 18 століття недорослями вважали неповнолітній юнаків, які ще не надійшли на державну службу. У переносному значенні так само недоросток означає дурного людини-недоучку. Обидва визначення підходять головному герою. Йому всього 16 років і він не хоче нічому навчатися. Пані Простакова наймає для Митрофанушки платних вчителів, але толку мало, адже син, ледачий і дурнуватий. Та й сама Простакова не відрізнявся великим розумом, але мала великі амбіції. Дізнавшись про те, що Софія стане спадкоємицею Стародума, вона хоче видати її заміж за сина. Митрофанушка з радістю сприймає цю ідею, адже «хоче одружитися, а не вчитися».

Пані Простакова душі не чує в своєму дитині. Але її любов нерозумна, адже насправді шкодить синові. Так, наприклад, вона в жадобі нагодувати Митрофана, раскармливает його до кольок в животі, або ж кожен раз кидається захищати його від усіх, не дозволяючи Митрофану самому боротися. Така поведінка автор розцінює як злоблива виховання, яке було частим явищем в багатих сім’ях.

Дивіться також:  Як в комедії Фонвізіна «Недоросль» розкривається тема виховання?

Митрофан не цінує турботу матері, часто огризається і взагалі ставиться до неї зверхньо. Він упевнений, що все йому щось винні. Юнак звик до вільного прояву почуттів, адже вважає себе розумним. Його завищена думка про себе приносить незручності позитивних персонажів у п’єсі.

У Митрофана і Простакової багато спільного – вони прості, дурні і злонравны. Свої бажання вони ставлять вище бажань інших людей. Можна сказати, що Простакова все ж поступається одній людині – синові. Вона виконує всі його забаганки, захищає і начебто любить. Але ця любов все ж егоїстична. Пані не хоче втратити свою єдину віддушину, якою є її син Митрофан. Іншими словами, він їй потрібен, щоб відчувати свою важливість. В результаті вона просто «псує» дитини. Митрофан зростає таким егоїстом, як і вона.

Фонвізін в комедії показав шкоду нерозумного виховання, його вплив на формування особистості підлітка.