Образи поліцаїв (Стась, Будила, Портнов) у повісті Бикова «Сотников»

У своїй повісті «Сотников» Биків показує образи не тільки тих, хто захищав батьківщину, але і тих, хто її зрадив. До таких людей належить слідчий Портнов. Автор показує його читачеві, як вже досить літнього чоловіка. Чоловік живе гарною і ситим життям, носить пристойні речі.

Він відчуває себе господарем становища. По початку, на допиті, без прямих погроз він намагається у Сотникова вивідати інформацію. Чоловік всіляко намагається показати свою значимість. Він начальник, і він здатний на все. Насправді ж, від Портова нічого не залежало. Доля Сотникова та інших військовополонених була давно вирішена. А свідчення, були лише актом демонстрації фашистської влади і цілковитої обізнаності про те, що відбувається.

Чоловік не раз показував свою повну покірність німецькому начальству. Він вимовляв фрази, які прославляли фашистів і їх «велику націю». Очевидно, чоловік вже вважав себе якимось сполучною ланкою з «нацистським правосуддям» і привласнював себе до розряду «обраних».

Він багато думав, на чомусь підловити партизан, як вивідати хоч щось корисне. Адже треба було вислужитися перед вищим керівництвом. Але не в силах домогтися від Сотникова жодної зрозумілої відповіді, вирішив влаштувати допит і Рибаку.

Портнов був дуже розумний і хитрий. Він розумів, що не всі партизани мовчать, особливо коли на кону власне «нікчемна» життя. Тому, чоловік не відступиться від своєї справи і матиме на другого полоненого психологічний тиск. А це принесе результатів чи ні, буде залежати вже від бажання полоненого вижити…

Стась Гаманюк в банді нацистів був якимсь катом. Автор описує його як здорового і сильного чоловіка з великими руками. Він був прислужником у начальства, любив забирати у полонених речі і не приховуючи говорив укладеним те, що хотів би забрати у них в першу чергу. Поводився чоловік завжди вкрай агресивно. Він бив полонених, ображав їх і всіляко знущався. Мабуть він теж вважав себе «правителем чужих доль» і кимось вище, ніж просто холоп.

Дивіться також:  Порівняльна характеристика Сотникова і Рибака

Стась був дуже дурним і жадібним. Саме такі люди і підходили німецьким командирам. Адже «сірою масою» простіше управляти. Вони не замислюються про гідність, совісті і честі. Їх цікавить тільки вигода і власне життя. Такі люди не здатні здійснювати подвиги. Вони ніколи не стануть проявляти ініціативу, доброту, повагу. Вони одержимі страхом і тому плазують перед начальством.

Стась за наказом фашистського керівництва та інших поліцаїв додавав в свою розмову німецькі слова. Ні, він не володів мовою досконало, а просто вимовляв їх в знак покори і «поваги». Це ще більше надавала абсурдність ситуації, адже звучало з жахливим акцентом. «Гримуча суміш» двох мов білоруського і німецького, різала слух.

Стась, як і багато, вибрав шлях зради, прагнучи мати гарне життя. Проте його існування щасливим не назвеш. Він був просто «військової маріонеткою» в руках безжальних фашистських командирів.

Ще одним безжальним поліцаєм у повісті, був Будила. Автор називає його «здоровенний чолов’яга». Це жорстока, яка не має жалю і навіть співчуття до оточуючих, особистість. Він катував своїх бранців найвитонченішими методами – ламав пальці, виривав на них фаланги, бив всім, що попадеться під руку.

Такі люди персонажі як Будила і Стась, були на війні лише «машинами для вбивства». Їх образи у повісті уособлюють всю нелюдськість фашизму, націоналізму і анархії. Образ же Портнова, виявляє личину всіх зрадників, які перейшли на бік Гітлера не зі страху, а заради красивого і безтурботного життя. Вони ніколи б не подумали, що такі як Сотників, зможуть здобути перемогу, ризикуючи і віддаючи свої життя заради батьківщини і миру на всій землі.