Образ юнака-киянина в літописі «Подвиг юнака-киянина і хитрість воєводи Претича»

Отрок – головний герой літописі «Подвиг юнака-киянина і хитрість воєводи Претича». У 968 році Київ печеніги обложили, та так тісно, що пробратися на інший берег Дніпра за підмогою було практично неможливо. Князь же київський Святослав був Переяславці, тому захистити русичів було нікому. В облозі виявилася і княгиня Ольга з онуками. Кияни страждали від голоду і спраги і відчували, що скоро прийде їх погибель. Єдиним виходом із ситуації було знайти людину, який би зміг оповістити людей на іншому березі. І такий знайшовся доброволець.

Отрок без сумніву зголосився перебратися на той бік». В його голові визрів нехитрий план: прикинутися печенегом. Отрок дійшов до Дніпра, роблячи вигляд, що шукає коня. Виявилося, він умів говорити на печенізькому. Хлопець спритно переплив Дніпро, не лякаючись ворожих стріл. Жодна з них так і не змогла зачепити сміливця, здається, самі Боги допомагали йому рятувати рідний край. Характеризуючи сміливця, потрібно розуміти, що мова йде не про дорослому чоловікові, а про підлітка (саме таке значення слова «отрок»). Враховуючи це, його подвиг і рішучість вражають ще більше.

Після того як послання полонених було передано воєводі Претичу про отрока в літописній повісті більше не згадується. В кінці «Подвигу…» розповідається, як князь журився над бідою рідних, привітав матір, але про слова подяки істинного героя не сказано нічого. Можливо, вони були, просто залишились «за кулісами» цієї короткої повісті. Адже Нестор хотів зробити акцент не на славі або подяки, а на звільнення Русі від ворога.

Цікаво, що в літописі жодного разу не називається ім’я хороброго. Чи дійсно його не запитали про це літописець просто узагальнює образ невідомо. Зовнішність і характер хлопця також не описані, про них ми можемо судити тільки по його подвигу. Можна припустити, що юнак був міцний, витривалий, розумний і винахідливий, вмів міркувати над проблемами, як дорослі. Для Нестора в цьому переказі подієва канва важливіше несюжетных деталей. Можливо, за допомогою таких прийомів літописець натякає на те, що таких хоробрих людей, готових іти на смерть заради Батьківщини було багато.

Отрок-киянин з літопису «Подвиг юнака-киянина і хитрість воєводи Претича» виділяється серед інших персонажів не тільки своїм вчинком. У повісті він виступає поруч із князем Святославом, воєводою Претичем, княгинею Ольгою й княжичами. Про походження отрока не сказано нічого, але можна здогадатися, що це простолюдин, так як він вийшов з натовпу і ніхто не намагався відрадити його йти на смерть. Походження юнаки, можливо і просте, але по силі духу й хоробрість він гідний всіх згаданих вельмож, а то і підноситься над ними.

Подвиг юнака-киянина – втілення ідеї любові до Батьківщини, своїм землякам, самопожертвы. Ці вічні цінності, непідвладні ні суспільним змінам, ні жорнам часу. Саме тому ось уже скільки поколінь захоплюється героїчним вчинком і вчить дітей брати приклад з хороброго русича.