Образ Тадея в оповіданні Солженіцина «Матрьонін двір»

Олександр Солженіцин жив у непросту епоху тоталітаризму, тому в його творчості, як у дзеркалі, відбилися всі її основні риси.

Життя пригнобленого російського простого народу – основна тема творів автора. Солженіцин помічав, що серед людей стає менше тих, хто ще зберігає традиції, свою народність. Доброта і безкорисливість виходять «з моди», стають смішними.

В оповіданні «Матрьонін двір» розповідається саме про цю проблему – витіснення справжніх цінностей, підміні їх матеріальними вигодами, черствістю. Головною героїнею тут є стара жінка, яка майже ніким не зрозуміла зі свого оточення. Вона простодушна й привітна до сусідів, які намагаються витягти тільки вигоду для себе. Її безкорисливість приймається і в той же час висміюється людьми.

Повною протилежністю головної героїні в оповіданні є її колишній коханий Тадей. Повне ім’я антипода – Григор’єв Тадей Миронович. Йому вже було за 60 років.

З портретної характеристики ми дізнаємося про героя те, що був він високий, ще ставний, хоч і згорблений від болю в попереку. Найяскравіша особливість у зовнішності – чорнота. Його обличчя майже повністю було вкрите волоссям: чорна борода, густі чорні брови, чорні бакени. І ця особливість не випадкова, вона вказує на чорноту його душі.

Мотря говорила Игнатичу, що коли-то давно Тадей сватався до неї. Однак війна розлучила цю пару. За порадою рідних жінка вийшла заміж за молодшого брата Тадея – Юхима. Через деякий час сталося диво – Тадей повернувся в село живим. Коли він дізнався про одруження своєї коханої і брата, то запалився лютою ненавистю до обох.

Любив герой Мотрю по-справжньому не відомо, але навіть дружину став вибирати собі з таким же имечком. З іншого села таки призводить Тадей в будинок «другу» Мотрю. Дівчата були схожі тільки ім’ям. Друга Мотря була широколицей і грубої. Можливо, тому Тадей так злився на неї і часто бив. Тим не менш, у цієї пари народилося багато діток. Своїх синів герой теж не дружив і часто вчив важкої своєю рукою.

Дивіться також:  Чому Кірі Мотря віддає світлицю? (за оповіданням Солженіцина «Матрьонін двір»)

Спочатку Тадей здається оповідачеві ставним мудрим дідом, який діловито схиляться на палицю. Але дуже скоро його характеристика змінюється на менш втішні визначення: «ненаситний», «напівсліпий старий», «просив кожного зійти до його старості».

Складається таке відчуття, що все життя Тадей присвятив якоїсь помсти і наживи. На зло коханій він одружується на нелюбимій жінці, яку після б’є і всіляко утискає. Своїх дітей від другої Мотрони він навряд чи по-справжньому любить і теж б’є. Він виявляє справжнє ставлення і до колишньої коханої Мотрону. Він набридає їй проханням віддати частину хати у спадок його дочці Кірі, яку виховувала жінка. Мотря не може відмовити Фаддею і Кірі, і тому сама допомагає перевозити частину хати. В результаті це призводить до трагічного кінця.

Образ Тадея – образ зіпсованого людини.