Образ Степана Калашникова в поемі Лермонтова «Пісня про царя Івана Васильовича…»

Степан Калашников – головний герой поеми М. Ю. Лермонтова «Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника і удалого купця Калашникова». Ми знайомимося з ним вже на самому початку поеми. Він займався своєю справою, тримав крамницю з товарами на базарі і пропонував їх кожному покупцеві. Заманював Калашников покупців м’яким, приємним голосом, та у вільний час монети золоті перераховував. А будинку купця чекала молода дружина Олена Дмитрівна й дитинка.

І ось одного разу, недобре сталося в житті Степана Парамоновича. Царський опричник Кірібеевіч поклав око на його дружину – Олену Дмитрівну, і, не соромлячись нікого в окрузі, почав приставати до заміжньої жінки. Він зганьбив дружину Калашникова, пропонував їй всякі вольності, багатства та інші розкоші, щоб вона стала його жінкою. Ось про таку подію розповіла Олена Дмитрівна своєму законному чоловікові. І такий вчинок Кирибеевича просто обурив купця.

Не боячись наслідків, він викликав молодого опричника на кулачний бій, адже була зачеплена честь і гідність його сім’ї. Не побоявся покарання, яке може спіткати в кінцевому підсумку.

Степана Калашникова можна порівняти з образом хвацького богатиря, який здійснює добрі вчинки заради себе та інших, заради доблесті і честі всього народу руського. Знав купець, що розгніватиме царя своєю витівкою, однак, не було втихомирити обурену чоловічу душу.

Перед боєм Калашніков з повагою кланяється перед царем, потім обертається і віддає поклони білому Кремлю і всьому народові. На початку бою, Степан Парамонович терпить поразку, але, в кінцевому підсумку, збирає всі свої сили і перемагає нахабного і лицемірного опричника.

Звичайно, за такий вчинок цар карає Калашникова. Однак, проявивши симпатію до Степана — богатирю, за його честь і доблесть, милує дружину і дитину купця, обіцяє подбати про них.

Дивіться також:  Порівняльна характеристика Печоріна і Вулича

Прийняв Калашников смерть не за законами християнським. І поховали його в просторому полі. А в пам’ять про такий доблесний вчинок і про такому удалого купця була складена пісня. І кожен, хто проходив повз могили Степана Калашникова згадував про його сміливого і відважного вчинку.