Образ Олександра Половцева в романі Шолохова «Піднята цілина»

Процес колективізації на Дону, так яскраво і майстерно описаний Шолоховим в романі «Піднята цілина», ділить всіх героїв на дві групи. З одного боку виступають ті, хто вболіває душею за партію і готовий йти до кінця в сліпому їй служіння. З іншого ж — білогвардійці і кулаки.

Ці табори воюють між собою. Їх боротьба далека від перемир’я. На ній і будується весь сюжет роману Михайла Олександровича.

Олександр Половців – ворог народу. Він злобен і холоднокровний, не здригнувшись, йде на вбивство. І вигляд Половцева викликає тільки негативні емоції. Особливо це стосується того моменту, коли він приходить у хату Островнова після того, як тільки що розрубав сокирою сім’ю Хопрова. Та й манери Олександра далекі від ідеалу: чавкає, димить сигаретою, погладжує груди, яка своєю пухкістю нагадує жіночу.

У Половцева одне прагнення – підняти козацтво на боротьбу з радянською владою. Йому просто необхідно захопити управління. Тому всі методи хороші, головне – вибити грунт з-під ніг більшовиків, щоб вони не почувалися так упевнено й вільно.

Але планам Олександра не судилося втілитися в життя: козаки не ризикують йти проти існуючої влади. І самі загрожують «герою», щоб не смів звертатися з ними грубо.

Змальовуючи характер борця проти колективізації, Михайло Шолохов діє об’єктивно, показуючи, що в ньому немає примітивності.

Ті, хто хотів повалення радянської влади, прекрасно знали, заради чого це їм потрібно повернути старі порядки і звичаї. Адже раніше вони мали безліч привілеїв, а тепер все це втрачено. А виселення багатих хуторян ставило Половцева під удар, у нього більше не було надійної опори, щоб відкрито виступити в бій. Тому звістка про розкуркулення приводить його в даний сказ, він озлоблений і агресивний.

Дивіться також:  Образ діда Щукарьов в романі Шолохова «Піднята цілина»

Портрет Половцева вдається Шолохову на всі сто відсотків. По ній дуже легко визначити, що це за людина. Найбільш виразною деталлю стає «вовчий склад» чола. Автор ще раз акцентує на ній увагу в момент жорстокої розправи над Хопровым. Але для Половцева в цьому немає нічого надприродного. Убивство для нього – справа звична. Виконує він це швидко і точно, не піддаючи себе сумнівів і мук совісті.

Половців стежить і чекає кожного промаху влади, нехай навіть самого незначного, щоб відразу обернути його на свою користь. Адже головне завдання його існування – об’єднання незадоволених ситуацією. І Олександру навіть вдалося просунутися на цьому терені. Була створена організація під назвою «Союз Дону», правда, організувати виступ у них так і не вийшло.

Взагалі Олександр Половців дуже старанно підходив до всього, що йому потрібно було зробити. Коли обшукували квартиру Половцева, знайшли всі 25 томів творів Леніна. Для чого ж вони були потрібні противнику радянської влади? Все дуже просто: вивчити, в чому полягає сила ворога.

Образ Олександра Половцева як не можна яскраво показує, що Шолохов показує на сторінках роману не тільки позитивних героїв, але і негативних.