Образ літописця як образ давньоруського письменника (по трагедії Пушкіна «Борис Годунов»)

Найбільше твір російської класики, створене у 1825 році Олександром Сергійовичем Пушкіним, — трагедія «Борис Годунов». Більша частина творчості поета присвячена історичним подіям, так як він жваво цікавився минулим своєї країни.

Трагедія «Борис Годунов» являє собою зображення подій 16 і 17 століть, той час, коли політичні питання були найбільш гострими, а взаємини влади і народу самими напруженими. І Пушкіну вдалося це передати, всі персонажі постають перед нами правдоподібно і ніби живі. Причому, як головні, так і другорядні, роль яких не так важлива для розвитку сюжету твору.

Одним з основних героїв трагедії є літописець Пімен, якого Пушкін зобразив з особливою любов’ю і трепетом. Для створення цього образу автор перечитав старі літописи і знаменитий працю Карамзіна. Цей персонаж складний, в ньому об’єднані всі якості, зазначені в різних літописних джерелах.

У перший раз ми зустрічаємо Пимена в його келії в Чудовому монастирі, де він веде розмову з юним Григорієм Отрєп’євим. Виявляється, літописець багато чого побачив у житті: він віддавався веселим бенкетам, бився з литовської є раттю під проводом Шуйського, воював біля стін Казані. Тепер же він монах, який бачить свою місію в служінні Богу, він покірливий і день у день читає молитви. Таку ж долю Пімен пророкує Григорію, ось тільки з необережності розповідає про подію, що йому довелося побачити: сходження на престол Бориса Годунова після вбивства малолітнього царевича Дмитра в Угличі.

У фразах, якими літописець описує цю криваву справу, відчувається страх, непідробний і сильний. Це страх перед божим покаранням за вбивство. Пімен дотримується тієї думки, що тінь від гріховного вчинку, зробленого однією людиною, ляже на весь народ. Ще незрозуміло, як це все позначиться на державі, але Пімен передчуває, що щось має статися. Неодмінно відбудеться. І ніяк не можна уникнути.

Дивіться також:  Історія створення вірша Пушкіна «Пущину»

І хоча на перший погляд здається, що літописець – це тихий, лагідний, смиренний старець, який читає молитви у своїй келії, таке враження оманливе. Насправді Пімен турбується за народ, хвилюється, його удавана байдужість.

Він пише літопис, викладаючи точно і правдиво суть тих подій, які відбувалися в той час. Пімен хоче розповісти нащадкам справжню істину про те, як був убитий царевич Дмитро. Літописець твердо впевнений ,що людина, що вступила на престол без підтримки народу і через кров, ніколи не зможе стати царем.

І адже насправді так все і відбувається. Народ не любить свого правителя, не довіряє йому. Його самодержавна політика, суть якої утримування влади в одних руках, боротьба з боярством і гноблення селян, викликає лише невдоволення. Та й сам Борис не радий всьому, що сталося. Його душа мучиться, кидається, її гризе совість. Він не впевнений у собі.

Голосом літописця Пимена Олександр Сергійович Пушкін показує відношення всього простого люду до царю Борису Годунову і до всієї влади в цілому.