Образ Катьки в поемі Блоку «Дванадцять»

В поемі «Дванадцять» Блок намагається показати всі грані революції, її вплив на різних представників суспільства. Для цього в систему образів вводиться колоритний образ Катьки. Тим самим автор натякає, що революція вторгається в життя кожного не щадить нікого, навіть жінок. Не можна не помітити той факт, що на момент написання поеми тема жінки у творчості А. Блоку еволюціонувала. «Кохана» в його пізній ліриці приземлена, іноді навіть спотворена. У «Дванадцять» образ Катьки створюється у цьому ж дусі.

Катька – кохана одного з червоногвардійців, яка не соромиться змінювати хлопцеві у всіх на очах. Петруха застає дівчину в обіймах іншого і це приводить його в лють. Він, не роздумуючи, стріляє в бік парочки. Дослідники досі сперечаються, кого хотів убити Петруха – Ваньку або Катьку. За Ванька він промазав, а от дівчину його куля прирекла на смерть.

Автор не засуджує і не виправдовує вчинок Петрухи, а ось Катьке дає красномовну характеристику: «Лежи ти, падло, на снігу!». Таким чином, він прямо говорить про те, що перед читачем занепала жінка.

Перед тим як описати смерть героїні, автор збирає її образ з деталей в 4-му і 5-му віршах. Портрет виходить неоднозначний: толстоморденькая, має перлинні зубки, гарненькі ніжки, ходить в мереживній білизні. А. Блок акцентує увагу на тому, що на шиї і під грудьми від дівчини шрами, подряпини, але він не уточнює, звідки вони взялися. Зате автор не приховує, що Катька, користуючись своєю смазливостью, була не проти «поблудити» з офіцерами.

Поет говорить про те, що із-за цієї занепалої жінки вмирали чоловіки. Він звертається до героїні: «Пам’ятаєш, Катя, офіцера – не пішов він від ножа». Тим не менше, сама жінка робить вигляд, що не пам’ятає про цю трагедію. Автор замовчує, хто вбив офіцера – Катька або її той, хто її приревнував.

Дивіться також:  Боротьба двох «мирів» у поемі Блоку «Дванадцять»

Поступово від зовнішності жінки автор переходить до розповіді про мотиви її поведінки. Віддаючись чоловікам, вона заробляла собі на шикарне життя, адже колись «гетри сірі носила, шоколад Міньйон жрала». Але незабаром Катька з рук офіцерів «перейшла» в руки «солдатья», над чим підсміюється автор. Він відкрито висміює героїню, кажучи про те, що гріх для неї – шлях до полегшення душі.

На перший погляд, здається, що образ негативний і автор ставиться до цієї жінки відповідно. Але варто враховувати й те, що героїня потрапляє в умови хаосу і беззаконня революції. За таких обставин вона стає беззахисною. Кожен може образити представницю слабкої статі, знаючи, що покарання за це не понесе. І, можливо, її шрами – свідки спроб захиститися від грубих докучань «солдатні». Може бути, після того, як захиститися не вдалося, дівчина просто віддалася долі, тільки тому, що намагалася вижити будь-якою ціною, знайти захист за широкою спиною чоловічий. На жаль, цього не вийшло, адже в хаосі ніхто не чує крику про допомогу.

Образ Катьки тлумачать по-різному, адже на нього можна подивитися очима автора, Петрухи, коханців або такої ж нещасної жінки. Яку позицію зайняти вирішує тільки читач.