Кожна людина, незалежно від віку, осередок суспільства, що становить єдине ціле. Загальний механізм цілісності буде порушений, якщо одна деталь випаде. Так і з членом суспільства. Всі жахливі вчинки людей афішують в ЗМІ. І як буде почувати себе сусід або однокласник людини, що вчинила злочин? Почуття провини або сорому буде в серцях близьких людей, що вони десь не угледіли, вчасно не помітили зміну в настрої. І тут суспільство зрозуміє, що відповідальність є і на їх плечах.
Нейтральне ставлення суспільства до людей описано в літературних творах. Хоча і в нашій пам’яті таких прикладів чимало. Приклад поведінки суспільства по відношенню до агресивної особистості головного героя оповідання «Дикий поміщик». Спочатку вони з волі Божої залишили його одного. Знаючи, що поміщик не пристосований жити один, і не буде нічого робити для самого себе. Коли до нього приходили в гості, то вказували на його недоліки, наприклад, неохайний зовнішній вигляд, то князь сердився і не бажав слухати їх зауваження. Коли він вже остаточно озвірів, перестав миття і почав спілкуватися з ведмедем, який зрідка заглядав до нього у вікно, то тоді сусідські кріпаки повернулися і наситили його садибу новим життям. На ринку знову з’явилася провізія. І один поміщик залишився навіть наглядати за здичавілим господарем, щоб нагадувати йому про простих людських способи догляду за собою.
Таким чином, товариство несе відповідальність за кожну людину, може він і сам захотів жити один, але не можна залишати безпорадну людину одного. Без них він став твариною, втратив розум і всі якості, що відрізняють людину від звіра. Зате потім, зрозумівши, що його не можна залишати, його взяли під контроль. Таким людям, як цей поміщик дійсно потрібна не тільки допомога, але і турбота. Товариство несе відповідальність не тільки за людей, але і за братів наших менших.
На прикладі «Муму» Тургенєва, ми бачимо безправ’я селян, відсутність своєї думки і повне підпорядкування суспільству. За наказом барині, Герасим відправляється на озеро з собакою, де її топить. В даному прикладі показана жорстокість суспільства, особливо панів, які несуть відповідальність за своїх слуг, але поводяться з ними як хочуть, не вибираючи виразів і бажань. Такий соціум вбиває в кріпаків особистості. Завдяки «панам» прості люди стають безмовними, без власної думки.
Отже, суспільство, як раніше несло відповідальність за своїх членів, так і несе її зараз в повній мірі. Потрібно ставитися до кожної людини поважно, тоді суспільство буде цілісним і єдиним.
