Поема «Дванадцять» була написана А. Блоком всього за 20 днів, але розшифрувати його сенс намагаються і досі. Кожне покоління літературознавців вносило свою лепту в тлумачення цього твору. Одна з ключових таємниць, над якою ось уже стільки років ламають голову дослідники, – образ Ісуса Христа у «білому віночку з троянд».
Він з’являється в кінці поеми. У контексті революційної теми поява Ісуса несподіване, адже всі 12 віршів описують розруху, кровопролиття, грабежі, насильство. Атмосфера в них зберігається похмура. Ісус же – носій Добра, Любові та Світла. Здається, він освітлює шлях борцям за новий устрій, підказує, що вони рухаються у правильному напрямку. Можливо, Христос нагадує, що люди зреклися його заповідей пора б згадати про них, заради нового майбутнього.
До недавнього часу більшість учених дотримувалися думки, що Христос – символ щасливого майбутнього в «нових умовах». Деякі сучасні літературознавці вважають, що він насправді – Антихрист. До речі, такі думки існували і серед тих сучасників А. Блоку, які представляли православну церкву. Частка правди в такому твердженні є. Ісус йде попереду червоноармійців, які знищують все на своєму шляху, вбивають і грабують людей в ім’я революції.
Цікавим, але непереконливим є твердження Максиміліана Волошина про те, що червоноармійці женуться за Христом, щоб убити його.
Тим не менше, потрібно враховувати те, що сам Блок прийняв революцію як шлях до нового життя, позитивним змінам. Цей факт і руйнує нове тлумачення символічного євангельського образу. Крім того, слід звертати увагу на промовисту художню деталь – білий вінок з троянд. Католики вважають, що троянда – це символ Діви Марії, білий колір означає невинність, чистоту, оновлення Землі і Неба, благословення вищих сил. Таким чином, автор вказує на з’єднання Неба і землі, Святого духа і Діви Марії. «Білий віночок» протиставляється «червоному прапору».
Образ Христа слід аналізувати невідривно від способу 12 червоноармійців, які символізують дванадцять апостолів. Літературознавці називають їх «апостоли революції». Христос йде попереду них, ніби благословляючи шлях до «нового світу». Їх похід нагадує картину світобудови, яка підкоряється гармонії і стихії. За Христом біжить пес, що символізує «старе». Розставляючи, таким чином, персонажів, автор натякає, що революціонери ще не повністю позбулися від пережитків недавнього укладу.
Враховуючи мотиви творчості А. Блоку, можна стверджувати, що Христос для нього – моральний ідеал, що веде людство до світлого буття. Він є світлою метою, яка виправдовує засоби боротьби.
Образ Христа – образ-символ, який, з одного боку, ставить крапку в сюжеті, а з іншого – закінчує його трикрапкою. Образ несе смислове навантаження, тлумачити яку потрібно комплексно: з точки зору релігії, політики, історії та авторського світогляду.
