Може жорстока людина змінитися?

Жорстокість – людське якість, в основі якого лежить негативне і зневажливе ставлення до оточуючих. Жорстокі люди не беруть до уваги того, яку заподіюють біль іншим людям, всі їх помисли спрямовані на досягнення власних інтересів та матеріальних благ. Тема прояви жорстокості знаходить відображення і в творах російської літератури.

Початком знаменитої комедії Д. І. Фонвізіна «Недоросль» стає епізод, в якому пані Простакова лає кріпосного Тришку. Причина скандалу – погано пошитий каптан. Але по репліках дійових осіб ми розуміємо, що цей привід не має під собою ніяких підстав. Просто владна і жорстока жінка не може вести себе по-іншому. Простакова не слухає нікого навколо, вона продовжує ображати ні в чому не винного кріпака і навіть бажає його покарати.

З розвитком сюжету ми спостерігаємо за розкриттям характеру пані, її сувора вдача проявляється все більшою і більшою мірою. Простакова навіть з жалем зауважує, що у селян вже нічого не залишилося й відібрати панам навіть нічого. Владна жінка навіть не розуміє, що саме ці люди забезпечують їй таку гідне та благополучне життя. Вона ж веде себе абсолютно байдуже і жорстоко: не видає вчасно зарплату вчителям Митрофана, ображає віддано служить багато років Еремеевну, залякує і принижує селян. І ця жінка ніколи не зміниться, ніколи не стане іншою.

Хоча преображення жорстокого людини все ж можливо. І подібний приклад ми зустрічає на сторінках знаменитого роману Федора Михайловича Достоєвського «Злочин і покарання». Головний герой твору, Родіон Розкольників живе бідно, не може продовжити навчання, його поношений костюм настільки, що молоду людину приймають за жебрака і навіть подають милостиню. Колишнього студента обурює соціальне нерівноправність, засилля багатих над бідними і він вирішує відновити рівновагу. Ось тільки засіб досягнення своїх цілей він вибирає дуже жорстоке вбивство баби-лихварки, Олени Іванівни. Розкольників жорстокий і озлоблений, він навіть не розуміє, наскільки його нелюдський вчинок. Але совість не змушує себе довго чекати. Вона не дає герою спокійно жити, нищить його, добираючись до самої глибини душі, не жорстокою, як виявляється, а вразливою і чутливою. Під впливом Софійки Родіон усвідомлює всю неправильність свого життя, кається і просить прощення. Герой перетворюється на наших очах.

Таким чином, ми можемо говорити про те, що є жорстокі люди, які навіть не розуміють всієї нелюдськості своєї поведінки і ніколи не стануть іншими. А є ті, хто під тиском зовнішніх обставин, здійснюють жорстокі вчинки, надалі ж розкаюються і абсолютно змінюють своє життя і своє світовідчуття.