Моє сприйняття балади Стівенсона «Вересковий мед»

При першому прочитанні балади Р. Л. Стівенсона «Вересковий мед» мною була визначена головна думка твору: краще загинути з честю, ніж жити, залишившись зрадником. Твір мені сподобалося, воно торкнулося важливі проблеми людства.

Любов до Вітчизни, така ж безмежна, як у піктів, повинна бути в серці кожної людини. Тоді у світі стане менше зрад і воєн. Головна ідея залишила незгладимий слід у моїй свідомості.

Однак деякі моменти сюжету оцінювалися мною неоднозначно. Наприклад, вчинок батька-карлика. Він не дав свободу вибору своєму синові. Хоча найімовірніше син не відкрив би таємницю піктів. Але батько не довіряє синові, думаючи, що він дасть ключ до розгадки вересового меду. Звичайно, можна подумати про те, що батько припускав, що при будь-якому результаті їх уб’ють, тому він зробив такий вчинок для того, щоб його дитину не мучили і не катували. Думаю, що батькові важко далося це рішення, але синові було б важче побачити смерть власного батька.

Вчинок для мене виявився дуже спірним. Але добре, коли твір змушує про щось задуматися і посперечатися з самим собою.

Враження про образ короля тільки негативне. Це жорстокий і мерзенний чоловік, який готовий на все заради правління. Для нього важливий спосіб придбання влади. Він навіть здатний на вбивство людей, щоб повноцінно володіти землями, які завоював. Думаю, він, на відміну від медоварів, міг би зрадити своє королівство заради розгадки таємниці напою.

Протиставлені йому герої, що представляють народ піктів. Це сміливі, духовно сильні і благородні люди, які заради збереження Батьківщини готові пожертвувати своїм життям. На жаль, здійснивши героїчний подвиг, персонажі вмирають. Звичайно, шкода, що підсумок такий, проте самі вчинки гідні тільки найкращих оцінок. Герої вчать нас захищати свої цінності, боротися за свою свободу і незалежність своєї Батьківщини.

Дивіться також:  Аналіз балади Стівенсона «Вересковий мед»

Батько забирає секрет напою разом з собою в могилу, і тим самим приносить данину поваги всьому народу, який трагічно загинув у війні з загарбниками. Батько-карлик — узагальнений образ всієї нації. Однозначно, що кожен з піктів вчинив би точно так само: не розкрив би медового секрету і не зрадив би Батьківщину.

Хоча народ і загинув, він залишився непереможним. А виграв у битві король ніколи не досягне тієї мети, яку він поставив перед собою: навчитися готувати вересовий напій.

Вчинок карликів можна сплутати з небажанням з кимось ділитися. Але це не впертість, а захист своєї національної особливості — вересового меду. Вони готові до самопожертви заради майбутнього своєї рідної землі. Мед тут показаний як символ любові до Батьківщини. Заради нього все пікти загинули, значить вони загинули за свою Батьківщину.

Автор возвеличує національний подвиг. Думаю, що це твір описувало не тільки Шотландію. Воно говорить про усьому світі і стверджує незалежність абсолютно кожного народу.

Таким чином, Р. Л. Стівенсон у баладі «Вересковий мед» підняв проблему патріотизму, прославивши героїчний вчинок піктів. Цей твір досить актуально на сьогоднішній момент. Любові до Батьківщини варто повчитися у безстрашних піктів.