Моє місто — Грозний

Грозний — місто на півдні Росії (Північний Кавказ), столиця Чечні. Він розташувався на берегах річки Сунжа. Його населеність становить майже 300 000 чоловік. Це один з великих міст Північного Кавказу.

На початку 19 століття генералом Єрмоловим була закладена фортеця Грізна. Через п’ятдесят років вона була перетворена в місто. У дев’яностих роках 19-го століття з початком видобутку нафти та підбиттям залізниці Грозний перетворився на промисловий центр.

В недалекому минулому на частку мого міста випало багато страждань. Кілька років війна руйнувала колись квітуче місто. Бої — розруха — відновлення. Послідовність цих подій повторювалася багато разів, і вцілілі жителі Грозного втрачали надію на майбутнє. Йшли сили, руйнування здавалися непоправними.

Після війни були думки, що столицею Чечні доцільно зробити Гудермес, який постраждав від бойових дій. З цим категорично не погодився Ахмад-Хаджі Кадиров, президент республіки. Він вважав, що столицею має залишитися Грозний.

І сталося, здавалося, неможливе. Після війни Грозний не просто був відбудований, він став набагато краще колишнього. Під час СРСР це місто мало чим відрізнявся від інших радянських міст. Сучасний Грозний дивний, його не можна порівняти ні з яким іншим містом. У ньому є не тільки краса, але і велич.

Гості міста уражаються його чистоті. Для її підтримання у Грозному проводяться суботники, кілька разів в день прибираються центральні вулиці. В цьому виявляється наша любов до свого відродженого місту. У Грозному широкі дороги, відкрито багато кафе і ресторанів.

Наша гордість — Грозний-сіті, комплекс хмарочосів на березі Сунжа. Є проект по створенню другого подібного комплексу. Йде безперервне будівництво інших будівель. Робота не припиняється навіть вночі. В моєму місті тепер багато нових сучасних житлових будинків з красивими прибудинковими територіями.

Кожен рік проводяться роботи з озеленення. Та ж частина міста, яку займає приватний сектор, не потребує в озелененні. Вона і так зеленіє садами. Змінилися берега Сунжа: зроблена кам’яна насип.

В місті працюють промислові підприємства, їх дванадцять. На першому місці — Грознефтегаз. У місті є три університету: класичний, технічний та педагогічний. Їх студенти — майбутні фахівці, які потрібні республіці для її подальшого розвитку. У нас в Грозному є все для підвищення культурного рівня людини: бібліотеки, театри, музеї.

Велике значення у нас надається духовного життя. У Грозному мирно сусідять іслам і християнство. Головна визначна пам’ятка міста — мечеть «Серце Чечні». Це одна з найбільших мечетей Європи і Росії. Для християн діє православний храм Михайла Архангела, відновлений після воєнних руйнувань.

Грозний не тільки гарний, сучасний і зручний для життя, це самий безпечний місто в Росії, що помічають і приїжджі. Я бажаю моєму Грозному рости, гарнішати, а його жителям — так само берегти місто і надалі, досягати вершин освіти, культури, духовності. І жити в світі назавжди.