Моя киця Соня (твір-опис тварини)

У моїй родині живе багато домашніх тварин. Є у мене і акваріумні рибки, хом’ячки, і папужка, і черепаха. Але, найулюбленішою моєю подругою є кішка Соня. Їй пів року. Ми з мамою знайшли її на вулиці, коли якось прогулювалися в магазин. Вона так жалібно просилася до нас на руки, що ми вирішили її забрати.

Соня виявилася прекрасним тваринам. Вона зразу освоїлася, знала свій горщик і ніколи не робила шкоду в будинку.

Соня – не породиста кішка, але при цьому вона має благородний, важливий вид. Мордочка у неї дуже симпатична, мила, злегка витягнута. Дивлячись на неї, відразу стає зрозуміло, що це дівчинка.

Носик у моєї Соньки рожевенький, злегка вологий. За місяці догляду за улюбленицею, я зрозуміла, що якщо ніс у кішки сухий і шорсткий, значить, вона захворіла або погано себе почуває. Якось так сталося і з моєю Сонькою. Ми з мамою водили її до ветеринара і лікували ліками.

У моєї кішки досить великі вуха. Іноді вони навіть здаються не пропорційними відносно невеликій голівці. Це дуже дивно. Напевно, вона хороша мисливиця з прекрасним слухом. Такі ж, незвично довгі, у Соньки вуса. Вона постійно намиває їх і стежить за чистотою своєї мордочки.

Пофарбована моя кішка в темно–сірий колір з попелястими смужками. Всі малюнки на її вовни разюче симетричні.

Лапи у Соньки короткуваті. Хвіст дуже пухнастий і м’який. Соня любить стежити за чистотою своєї шерсті, тому завжди із задоволенням приймає ванну. Ми купили їй спеціальний шампунь для пухнастих тварин. Після купання я вичісую свою кішку, і вона стає ще красивішим.

Характер у Соньки дуже грайливий. Вона постійно зайнята якимись забавами. У денний час її рідко можна побачити сплячої. Вона носиться по квартирі з м’ячиками, фантиками і своїми улюбленими м’якими іграшками. Сонька любить, коли я складаю їй компанію в грі, і ми дружно з нею резвимся й балуємося.

Я дуже люблю свою кішку Соню.