Мій характер

Я досить добра і м’яка людина, але іноді, оточуючі люди кажуть, що у мене дуже складний характер.

Так, я погоджуся з тим, що можу бути різкою і в багатьох випадку висловлювати свою думку без всяких прикрить. Але, я вважаю, що краще висловити своє ставлення до людини та її вчинків прямо в очі, ніж розводити плітки у нього за спиною.

На мою думку, дуже негарно вести подвійний спосіб життя і лукавити на кожному кроці. Навіщо ж вигадувати небилиці, здаватися для всіх такою милою і прекрасною, а за рогом робити гидоти і пакостити. Це дволично! Це говорить про жахливий вихованні. Тому, щоб не потрапляти в такі ситуації, я висловлюю все, про що думаю, без преукрашения і перебільшень.

Іноді, із-за своєї прямоти я потрапляю в різні життєві перипетії, стикаюся зі злими людьми і вступаю в конфлікти. Звичайно, мої батьки не в захваті від таких подій. Тому, мій тато дав мені пораду. Не обов’язково оголошувати всі свої думки, можна просто залишатися при своїй думці і не встрявати у всі життєві негаразди, які відбуваються навколо мене. Звичайно, не потрібно бути байдужою. Але, і від такої імпульсивності адже користі ніякої.

Тому, я почала зважувати свої слова і вирази, тим самим, легко і м’яко уникати конфліктів і сутичок з людьми. Як же все-таки добре, що тато дав мені слушну пораду, і я до нього прислухалась.

Виправивши це вада в своєму характері, мені стало набагато спокійніше жити, а мої батьки перестали так сильно хвилюватися за мене у мою відсутність.