Дата створення: 1829-1830.
Жанр: повість.
Тема: добро і Зло.
Ідея: добро рано чи пізно торжествує над злом.
Проблематика. Зв’язок реального світу і потойбічного: Левко, звільняючи душу панночки в потойбічному світі, звільняє Ганну від впливу зла в реальному світі.
Основні герої: Левко, Ганна, голова, панночка, мачуха
Сюжет. Травневий вечір, наповнений співом дівчат і парубків. І біля хати красуні Ганни співає парубок Левко, чекаючи, коли дівчина вийде. Ганна зволікає, її зупиняє заздрісність дівчат, лякає проказливость парубків, так і мати сувора — не прогнівити. Дівчину лякає ще щось, вона не розуміє сама. Левко кілька разів підходив до батька свого, сільському голові, з питанням про одруження на полюбилася йому Ганне, але суворий батько, прикидаючись глухим, на прохання сина не відповідав. Сільський голова був вдівцем під опікою своячки, напускав на себе важливість, але самотній очей його пильно видивлявся гарненьких селянок.
Ганна запитала Левко про будинок із забитими вікнами, який похмуро відбивався в ставку. Левко розповів давню історію: жив у цьому будинку сотник, була у нього дочка, гарна панна, сотник привів в будинок молоду дружину, яка була відьмою і не взлюбила пасербицю (хотіла задушити її, обернувшись чорною кішкою), батько під впливом дружини вигнав дочку, а та з горя втопилася. Левко ще додав, що стала панночка на чолі утоплених і один раз тягнула мачуху в воду, але та обернулася однією з утоплених, і покарання її минув. Почув Левко, що його приятелі повертаються і попрощався з Ганною.
Далі Гоголь оспівує чудову українську ніч, після чого в центрі уваги виявляється п’яний Каленик, безуспішно намагається танцювати гопака. При цьому він розшукує свою хату і в пух і прах лає голову. Дівчата пожартували над ним і показали йому хату голови, Каленик направляється в неї як на свою.
А Левко розлучився з парубками і пішов назад. На зворотному шляху він побачив Ганну і почув, що вона з кимось говорить про нього. Прихований темрявою людина невтішно відгукувався про Левко і обіцяв Ганне більш ґрунтовну любов. І тут за сприяння місяця на небосхилі і веселих парубків розсерджений Левко розгледів у суперника свого батька. Голова змушений ретируватися. Левко домовляється з хлопцями провчити голову. А сільський голова між тим вже в своїй хаті зайнятий розмовою з винокуром, і тут через поріг ввалюється п’яний Каленик, не втомлюючись поносити голову, і розташовується спати на лавці.
До ще більшого невдоволення господаря вщент розлетілося скло від кинутого кимось каменю. Винокур пом’якшує гнів голови підходящим до випадку анекдотом про своєї тещі, але тут за вікном лунає зовсім непотребная пісня з образами голови. Ображений перейшов до активних дій, і скоро два нібито призвідника були знайдені. Трохи пізніше з’ясувалося, що це своячка і Каленик. Розгніваний голова велить десятским знайти винуватця, обіцяючи в разі невиконання наказу суворо покарати.
Левко тим часом в такому ж костюмі, як у схоплених пустунів, з обличчям у сажі задрімав біля ставка біля старого будинку, овіяного легендою. І бачить він, як у відбитому будинку сотника вікно розкрилося. Заспівав Левко, і з’явилася у вікні панночка-красуня. З плачем стала нарікати вона на зачаїлося мачуху-відьму. Обіцяла панночка віддячити Левко, якщо він допоможе знайти її. Дивиться Левко на дівчат в хороводі, вони прозорі і світлі. Почали утоплениці грати у ворона. Бачить Левко, що та, яка була вороном, немов чорніє зсередини, і злість спалахує в її очах, коли вона накидається на жертву. І показав Левко панночку відьму. Обрадувана панночка дякує Левко запискою для голови. Пройшов сон у Левко.
Побачив Левко в руці своїй папір, шкодує, що не знає грамоти. В цей час налітають на нього розшукують призвідника безладів. Левко вручає голові записку. У ній говориться, що писав її комісар, який наказує голові серед інших доручень одружити сина на Ганне. Ошелешений голова став запитувати Левко, що і як. Той на ходу вигадав, як він зустрівся з комісаром, що збиралися ніби загорнути до голови пообідати. Голова підбадьорився і пообіцяв синові назавтра весілля. Щасливий Левко біжить до Ганни, бачить її в віконці сплячої, хрестить і йде додому. А підпилий Каленик так і бродить по селу в пошуках своєї хати.
Відгук про твір. Дуже поетичне, з неабиякою часткою гумору, світлий твір, кілька затьмарене зображенням темних сил.
