Луговий покіс (аналіз епізоду роману Шолохова «Тихий Дон»)

Роман М. Шолохова складається з безлічі епізодів, в кожному з яких закладений свій сенс.

У першому томі дев’ятою голови перед читачем відкривається сцена лугового косовиці. Ця подія була справжнім святом для селян. Незважаючи на те, що попереду їх чекала виснажлива і пильна робота, чоловіки і жінки одягали чисті, білосніжні наряди. Процес косовиці походив із задоволенням. Звичайно, тяжка праця виснажував роботяг, однак, косили луг вони з посмішками на своїх обличчях.

Автор роману описує цей епізод у гарному настрої, адже він знає, яке насолоду отримували трудівники від виконаної роботи. Здавалося, і навколишня природа радіє разом з ними.

Опис всебічних пейзажів зображено в яскравих, радісних фарбах. Звичайно ж, читач не зміг би відчути ті високі почуття без докладного опису портретів людей, які трудяться на землі.

Пантелей Прокопович був наскрізь мокрим, з темними плямами поту на одязі. Він виглядав стомленим, однак, в цей же момент на обличчі її сяяла бадьора усмішка.

Погляд Дуняші був щасливим, вона раділа не лише зробленого покосу, а й чистого синього неба, яке веселилось разом з хуторянами.

Люди, що працюють на лузі, підбадьорювали один одного. Адже від того результату, який зібраний в день лугового косовиці, і буде залежати благополуччя сімей протягом наступного року.

Особливу увагу читача привертає натхненність луки і землі. Шолохов М. наробить їх людськими якостями. Луг ворушиться і зітхає, він схожий на трав’яний шовк. Крім того, родюча земля дає плоди не тільки для людини. На її рівнинах живуть і багато дикі тварини.

Наприклад, ми можемо спостерігати за стривоженим сімейством качок, яких розполохали під час косовиці.

Луговий покіс дарував людям не тільки плоди, а приносив задоволення від самого процесу роботи. В такий чудовий день хуторяни сідали обідати всі разом, прямо на лузі. Там же вони і вечеряли. В недовгі моменти відпочинку, працьовиті люди могли поспілкуватися один з одним, трохи посміятися і порадіти такою вдалою хвилині.

Даний епізод зафіксував одну мить з життя хуторян – мирне і вільне, без негативних емоцій і негативних ситуацій. В такі моменти прості люди могли вдихнути на повні груди свіжого повітря і насолодитися своєю життям.