Лісове озеро

Літні канікули я зазвичай проводжу у бабусі і дідуся в селі. І це найкращий час у році. Поруч ліс. Я люблю там бувати з місцевими друзями. Ліс цікавий, він живе своїм особливим життям, і повітря в лісі особливий. Звичайно, ми ходимо з дідом по ягоди та по гриби. Він навчив мене правильно вести себе в лісі, і в тісному спілкуванні з природою я отримую неоціненний досвід.

Але найсильніша точка тяжіння для мене – лісове озеро. Воно затаїлося в глибині лісової хащі, і небагато знайомі з ним. Озеро невелике, правильної овальної форми. Його оточують листяні і хвойні дерева, які дзеркально відображаються в озерній гладі. Зелень дерев і блакить неба надають цій водоймі смарагдовий відтінок як наліт казковості. І було б дивно, якби на озеро раптом опустилася зграя білосніжних лебедів. Але ми, на жаль, бачили тут лише качок.

Дно в озері піщане, вода чиста, але студена для купання, очевидно, із-за холодних ключів. В спекотний день добре тут сидіти на березі, у затінку дерев, у прохолодної води. Невпинно щебечуть тут птахи. Над водною гладдю планують бабки, пурхають метелики. Прикрашають озеро і латаття. Лісовий пейзаж цей так і проситься на полотно. Шкода, що я не художник.

Дід змайстрував на березі озера під великою сосною дві лави, і під час збирання грибів чи ягід ми нерідко згортали до улюбленого озера, щоб відпочити там і помилуватися його красою.

А коли я приїжджаю на зимові канікули, це озеро служить відмінним катком. На жаль, воно розташоване далеченько, часто туди не походиш.

Багато щасливих дитячих спогадів пов’язано з озером. Були там ігри та забави, з яких я давно виріс, але залишилася любов до цього прекрасного місця, і дуже хочеться, щоб воно довше залишалося в первозданній своїй принадності, щоб не зруйнувала її чиясь хижацька рука.

Напевно, є ще подібні місця, але не думаю, що їх багато. Городяни, здебільшого, позбавлені радості споглядання божественної краси природи. Насолода свіжим повітрям і тишею лісу для випадає їм рідко. Я радий, що у мене є можливість подовгу бувати в сільській глушині, відчувати себе в лісі, як у звичній обстановці, і бачити дивовижні картини лісового царства.