Коли постає вибір між вірністю і зрадою?

Вірність і зрада – дві сторони однієї медалі під назвою життя. Людина сама вибирає, як йому чинити в тій чи іншій ситуації: піддатися почуттям і порушити клятву або не зраджувати своїм принципам. Такий складний вибір не виникає дуже часто, а тільки в дуже складних ситуаціях.

Я думаю, що вибір є завжди і з будь-якої ситуації можна знайти правильний вихід. Але коли людині доводиться вибирати між вірністю і зрадою, то вже стає складно сказати, що вірно, а що ні. Я думаю, що не можна судити узагальнено: краще підібрати приклади з літератури та оцінити вчинки героїв.

Якщо взяти, наприклад, Тетяну Ларіну з роману А. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін». Мати порадила їй вийти заміж за нелюбого чоловіка і забути Онєгіна. Дівчина поступила згідно з веліннями близької людини. Мені здається, вона обрала найлегший шлях: не боролася за свої почуття до Євгена. Коли головний герой роману усвідомив свої почуття, він запропонував Тетяні повернутися до нього. Перед дівчиною постає вибір: піти на зраду або залишитися вірною. Тетяна вибрала друге не тільки тому, що слово «вірність» для неї не просто слово, а тому що вона могла цим необачним вчинком зганьбити свою сім’ю і себе і більше не бути поважною дамою в суспільстві.

Протиставити Тетяні можна Катерину Кабанову з п’єси Островського «Гроза». Ця дівчина теж перебувала у виборі між зрадою і вірністю. На відміну від Тетяни, Катерина зрадила своєму чоловікові, піддалася почуттям, порушила моральні принципи. Що штовхнула її на таке рішення? Я думаю, що відсутність турботи і уваги з боку чоловіка. Я не виправдовую вчинок цієї героїні, тому що це не зовсім морально. Ще я вважаю, що дуже складно зрозуміти мотиви вчинків людей, бо кожен думає по-своєму і має різні погляди.

Дивіться також:  Вірність і зрада в повісті Гоголя «Тарас Бульба»

Вибір між вірністю і зрадою не виникає щодня у будь-якої людини: для нього повинні бути вагомі підстави. У житті не буває тільки хорошого або поганого, є ще й золота середина. Можливо, є ситуації, коли і зрада морально виправдане. Але головна тенденція повинна бути до збереження вірності, адже саме це якість цінувалося в усі часи існування людини. Зрадити може кожен, а зберегти обличчя під силу лише сильним духом людям. Як сказав О. Бальзак: «Сталість – основа чесноти».