Кого можна назвати справжнім творцем?

Людей, що створюють що-небудь, часто називають творцями. Тим не менш, це слово не універсально. Вживати його не завжди доречно. У мене воно асоціюється з Господом. У канонічних текстах слова «Бог», «Творець» — синоніми. Кого ж можна назвати справжнім творцем?

Я думаю, що цього гідні люди, що створюють щось нове, неординарне. Справжні творці вкладають у свої роботи душу, люблять справу, якою займаються. Вони дуже рідко працюють за шаблонами, а якщо таке трапляється, вносять у свої творіння нотки, що роблять їх особливими. Імена справжніх творців рідко несуться бурею часу в небуття, адже разом з їхніми шедеврами передаються від покоління поколінню.

Відповісти на поставлене запитання допоможуть і приклади з літератури. Багато письменники порушували проблему мистецтва та суспільства, створюючи яскраві образи творців. У повісті Н. В. Гоголя «Портрет» таким є художник, який зобразив портрет лихваря. Чоловік вчився малювати сам. Тим не менш, з-під його руки виходили не просто малюнки, а особливі картини. Художник умів помічати в людині особливе і переносити його на полотно, наприклад, у портреті лихваря це були очі. Не можна, звичайно, сказати, що робота героя принесла її господарям щастя (і це не дивно, адже на ній був зображений дух темряви), тим не менш, вона виявилася «довгожителькою».

Протилежність художника-самоучки – Чортків. Після того, як молодий чоловік перетворив творчість у спосіб заробітку грошей, його неможливо називати творцем. Він став простим ремісником, рисующим нічим не примітні картини.

Приклад художника з повісті Миколи Васильовича показує, що роботи справжнього творця не тільки унікальні, часто вони оповиті ореолом таємниці. Не завжди такі творіння приносять щастя, але це, швидше, залежить від реципієнта або власника.

Дивіться також:  В чому різниця між «істинним» і «уявним» талантом?

Справжніми творцями можна назвати відомих композиторів-класиків: Бетховена, Моцарта, Баха та інших. Їх твори ніколи не постаріють, адже їх музичні шедеври, – здається, наспіви самої душі. Так і слухати їх треба душею. Тільки справжні творці можуть досягти такого. Цей факт, знову-таки підтверджується літературою.

Наприклад, у повісті І. Купріна «Гранатовий браслет» соната Бетховена очищає душу головної героїні. Віра, слухаючи зворушливу мелодію, розуміє, що загиблий Жовтків її простив. Душа жінки, ніби звільняється від чогось дуже важкого. Віра знаходить сили жити далі.

Думаю, В. Купрін ще раз довів, що музика здатна творити чудеса. Ось тільки створювати такі мелодії вміють далеко не всі. Людини, що добився такого результату, можна назвати справжнім творцем.

Таким чином, істинний творець – автор таких шедеврів, які ніколи не старіють, так як люди споглядають, читають, слухають їх душами.