Карибська криза: коротко про причини, підсумки розміщення радянських ракет на Кубі і початку холодної війни

Кубинська ракетна криза – відомий історичний термін, який визначає гострі стосунки між сверхгосударствами в жовтні 1962 року.

Відповідаючи на питання, що ж таке Карибська криза, не можна не згадати, що він торкався відразу кілька сфер протистояння між двома геополітичними блоками. Таким чином, він порушив військову, політичну та дипломатичну сфери конфронтації в рамках холодної війни.

Холодна війна – глобальне економічне, політичне, ідеологічне, військове, науково-технічне протистояння між США і СРСР у другій половині ХХ століття.

Причини кризи

Причини Карибської кризи полягають у розміщенні американськими військовослужбовцями ядерних балістичних ракет на території Туреччини в 1961 році. Нові ракети-носії «Юпітер» були здатні доставити ядерний заряд до Москви і іншим найважливішим містах Союзу в лічені хвилини, з-за чого СРСР не мав би шансу відповісти на загрозу.

Хрущов мав відреагувати на подібний жест США і, домовившись з урядом Куби, розмістив радянські ракети на Кубі. Таким чином, перебуваючи в безпосередній близькості від східного узбережжя США, ракети на Кубі були здатні знищити ключові міста Штатів швидше, ніж ядерні боєголовки, запущені з Туреччини.

Цікаво! Розміщення радянських ядерних ракет на Кубі викликало паніку серед населення США, а уряд розцінив такі дії як акт прямої агресії.

Розглядаючи причини Карибської кризи, не можна не сказати про спроби США і СРСР встановити контроль над Кубою. Сторони намагалися розширити свій вплив в країнах третього світу, цей процес і отримав назву холодна війна.

Карибська криза – розміщення ядерних балістичних ракет

У відповідь на загрозливий для розміщення зброї в Туреччині Хрущов скликає конференцію в травні 1962 року. Він обговорює можливі варіанти вирішення проблеми. Фідель Кастро після революції на Кубі не раз просив у СРСР допомоги, щоб той посилив на острові свою військову присутність. Хрущов вирішив скористатися пропозицією і прийняв рішення відправити союзникам не тільки людей, але і ядерні боєголовки. Отримавши згоду від Кастро, радянська сторона почала планувати секретну перекидання ядерного озброєння.

Операція «Анадир»

Увага! Під терміном «Анадир» розуміють секретну операцію радянських військ, мета якої полягала в прихованому доставки на острів Куба ядерної зброї.

У вересні 1962 року на Кубу на цивільних суднах були доставлені перші ядерні ракети. Прикриття судам надавали дизельні підводні човни. 25 вересня операція була закінчена. Окрім ядерної зброї СРСР перекинули на Кубу близько 50 тис. солдатів і військову техніку. Розвідка США не могла не помітити такого кроку, проте вона поки не підозрювала про перекидання секретної зброї.

Дивіться також:  Зовнішня політика Миколи 1: таблиця, короткий опис основних напрямків, підсумки воєн, завдання та оцінки

Реакція Вашингтона

У вересні американські розвідувальні літаки помітили на Кубі радянські винищувачі. Таке не могло залишитися непоміченим, і в ході ще одного польоту 14 жовтня літак U-2» робить знімки розташування радянських балістичних ракет. За сприяння перебіжчика американській розвідці вдалося встановити, що на знімку були розміщені ракети-носії для ядерних боєголовок.

16 жовтня про фотографії, які підтверджують розміщення радянських ракет на острові Куба, доповідають особисто президенту Кеннеді. Зібравши надзвичайний рада, президент розглядав три шляхи вирішення проблеми:

  • морська блокада острови;
  • точковий ракетний удар по Кубі;
  • повномасштабна бойова операція.

Військові радники президента, дізнавшись про розміщення радянських ракет на Кубі, говорили, що необхідно почати повномасштабні військові дії. Сам же президент не хотів починати війну, а тому 20 жовтня прийняв рішення про морську блокаду.

Увага! Морська блокада розцінюється в міжнародних відносинах як акт війни. Таким чином, США виступає агресором, а СРСР лише постраждалою стороною.

Тому США представили свій акт не як військову морську блокаду, а як карантин. 22 жовтня Кеннеді звернувся до народу США. У зверненні він казав, що СРСР таємно розмістили ядерні ракети. Також він говорив, що мирне врегулювання суперечностей на Кубі – його головна мета. І все ж він згадав, що запуск ракет з острова в бік США буде сприйнятий як початок війни.

Холодна війна на острові Куба зовсім скоро могла перетворитися в ядерну війну, так як ситуація між сторонами була вкрай напруженою. Почалася військова блокада 24 жовтня.

Пік Карибської кризи

24 жовтня сторони обмінялися повідомленнями. Кеннеді закликав, щоб Хрущов не збільшував Карибська криза і не намагався обійти блокаду. СРСР заявив, що такі вимоги вони сприймають як агресію з боку Штатів.

25 жовтня на Раді Безпеки ООН посли конфліктуючих сторін подали один одному вимоги. Американський представник зажадав визнання СРСР про розміщення ракет на Кубі. Цікаво, але представник Союзу не знав про ракети, так як Хрущов присвятив операцію «Анадир» дуже небагатьох. А тому представник Союзу ухилявся від відповіді.

Дивіться також:  Внутрішня і зовнішня політика імператора Олександра 3: коротко про основні реформи і контрреформи, підсумки правління

Цікаво! Підсумки дня — США оголосили підвищену військову готовність – єдиний раз в історії існування країни.

Після Хрущов пише ще один лист – тепер він не радиться з правлячою верхівкою СРСР. У ньому генеральний секретар йде на компроміс. Він дає слово вивести ракети з Куби, повернувши їх до Союзу, однак натомість Хрущов вимагає від США не вживати акти військової агресії проти Куби.

Співвідношення сил

Говорячи про Карибську кризу, не можна заперечувати того факту, що жовтень 1962 – це час, коли дійсно могла розпочатися ядерна війна, а тому розумно коротко розглянути співвідношення сил сторін перед її гіпотетичним початком.

США мали куди більш значним озброєнням і системою захисту ППО. Американці мали і більш досконалої авіацією, а також ракетами-носіями ядерних боєголовок. Радянські ядерні ракети були менш надійними, і на їх підготовку до запуску пішло б більше часу.

США мали в своєму розпорядженні близько 310 ядерними балістичними ракетами по всьому світу, тоді як СРСР міг запустити тільки 75 балістичних ракет високої дальності. Ще 700 мали середню дальність і не могли досягти стратегічних важливих міст США.

Авіація СРСР серйозно поступалася американської – їх винищувачі і бомбардувальники хоч і були многочисленней, але програвали в якості. Більшість з них не могли досягти берегів США.

Головним козирем СРСР було вигідне стратегічне розташування ракет на Кубі, звідки вони досягли берегів Америки і вдарили по важливим містам в лічені хвилини.

«Чорна субота» і дозвіл конфлікту

27 жовтня Кастро пише Хрущову лист, в якому стверджує, що американці почнуть бойові дії на Кубі протягом 1-3 днів. Одночасно з цим радянська розвідка доповідає про активізацію ВПС США в районі Карибського моря, що підтверджує слова коменданта Куби.

Увечері того ж дня над територією Куби пролітав ще один літак розвідник США, якого збивають радянські системи ППО, встановлені на Кубі, в результаті чого гине американський льотчик.

В цей день було пошкоджено ще два літаки ВПС США. Кеннеді більше не заперечував величезною імовірності оголошення війни. Кастро вимагав нанести ядерний удар по США і був готовий пожертвувати заради цього населенням усієї Куби і своїм життям.

Дивіться також:  Соціально-економічний розвиток Росії в 17 столітті: нові явища та риси, особливості, територія і населення

Розв’язка

Врегулювання ситуації в ході Карибської кризи почалося вночі 27 жовтня. Кеннеді був готовий зняти блокаду і гарантувати Кубі незалежність в обмін на вивезення ракет з Куби.

28 жовтня лист Кеннеді отримує Хрущов. Після недовгих роздумів він пише відповідне повідомлення, в якому йде на примирення і вирішення ситуації.

Наслідки

Підсумки ситуації, іменованої Карибською кризою, мали світове значення – ядерна війна була скасована.

Багатьох не влаштували підсумки переговорів Кеннеді та м. Хрущова. Правлячі кола США і СРСР звинуватили своїх лідерів у м’якості по відношенню до ворога – вони не повинні були йти на поступки.

Після врегулювання конфлікту лідери держав знайшли спільну мову, що спричинило потепління відносин між сторонами. Карибська криза також показала всьому світові, що розумно відмовитися від використання ядерної зброї.

Цікаві факти

Карибська криза – одне з ключових події ХХ століття, якому можна навести такі цікаві факти:

  • Хрущов дізнався про американських ядерних ракет у Туреччині зовсім випадково під час мирного візиту в Болгарію;
  • американці настільки боялися ядерної війни, що розгорнули будівництво укріплених бункерів, а після Карибської кризи масштаби будівництва зросли в рази;
  • у протиборчих сторін в арсеналі було стільки ядерної зброї, що їх запуск викликав би ядерний апокаліпсис;
  • 27 жовтня в «чорну суботу» по США прокотилася хвиля самогубств;
  • у момент Карибської кризи США за всю історію своєї країни оголосила найвищий ступінь бойової готовності;
  • Кубинський ядерний криза став поворотною точкою в холодній війні, після якого між сторонами почалася розрядка.

Карибська криза

Карибська криза

Висновок

Відповідаючи на питання: коли ж стався Карибська криза, можна сказати – 16-28 жовтня 1962 року. Ці дні стали для всього світу одними з найбільш похмурих у ХХ столітті. Планета спостерігала, як розгортається протистояння навколо острова Куба.

Через кілька тижнів після 28 жовтня ракети були повернуті в СРСР. США досі тримає обіцянку, дану Кеннеді, не втручатися у справи Куби і не вводить свій військовий контингент на територію Туреччини.